НЕЩА́СТЯ (нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; душевний стан людини чи людей або соціально-моральний стан людей, народу, країни, зумовлений нещасливою подією, стражданням і т. ін.),БІДА́, ГО́РЕпідсил.,ЛИ́ХОпідсил.;БЕЗГОЛО́В’Я[БЕЗГОЛІ́В’Я]перев. із займ. моє, наше і т. ін. або мені, нам і т. ін.,розм. (явище, що несе з собою тяжкі, згубні наслідки); ЗЛО (велике нещастя - в узагальненому знач.); ДРА́МА (тяжка, неприємна подія в житті людини, людей, що приносить душевні страждання; психічний стан, зумовлений цим стражданням); ТРАГЕ́ДІЯ (тяжка, жахлива подія в житті людини, народу і т. ін.; гнітючий психічний або соціально-моральний стан, зумовлений такою подією);НАПА́СТЬрозм.,НАХА́БАрозм.,ПЕНЯ́ заст. (тяжка, неприємна подія, що зненацька захопила когось). З ним трапилось нещастя, придавила деревина (С. Чорнобривець); - Я [листоноша] бачу радість, я бачу й нещастя, я стою на порозі, всім знайомий, багатьом друг (Ю. Яновський); - Ой, лишечко! Ой, рятуйте! Ой, біда! - став пан Уласович не своїм голосом пробі кричати (Г. Квітка-Основ’яненко); Життя його було ясне і прозоре до дна. В ньому було мало горя, мало втрат, багато сміху, надій, сонця (О. Гончар); Від надміру води криничани терпіли часом справжнє лихо (О. Гончар); Вітрова Балка ждала завжди князя й терпіла його з гістьми, як справжнє своє безголов’я (А. Головко); -Бідні були.. і дуже сердиті, бо зла назбиралося на нашу голову сила-силенна за сотні літ... (О. Довженко); Відбувалися щоденні драми в домі, від яких матері ніяк не щастило ізолювати.. малого Григорія (І. Ле); Душевна драма; Війна у всі віки була трагедією людства, трагічним перехрестям у житті солдата (І. Ле); Пережити особисту трагедію; - І, лишенько, - об поли вдарила жінка, - ну, дня того нема, щоб не було якої напасті (А. Головко); Частенько [люди] дурощі снують, А доснуються до нахаби, - Тоді вже лихо тчуть (Л. Глібов); - Чи бачиш, як ми обідрались! Убрання, постоли порвались, Охляли, ніби в дощ щеня! ..Така нам лучилась пеня (І. Котляревський). - Пор. зли́годні.

СКА́РГА (висловлення незадоволення, суму з приводу неприємностей, болю, горя і т. ін.), НАРІКА́ННЯ, РЕ́МСТВО, РЕ́МСТВУВАННЯ, БІ́ДКАННЯ, ПОРІ́КУВАННЯ, ЖАЛЬперев. мн., СТО́ГІНпідсил., ЖА́ЛОБАрозм., ПОГУ́ДКАрозм., ПЕНЯ́заст., ЛАМЕНТА́ЦІЯпідсил. книжн., заст., ІЄРЕМІА́ДАпідсил. книжн., заст.; НИТТЯ́розм. (набридливі скарги); ЛІТА́НІЯ (скарги, нарікання), ЛІТА́НЯрідше.З особливою скаргою, з трепетом душевним прозвучали в устах Щасного оці слова (Ю. Збанацький); Він зроду не міг терпіти бабських нарікань і сліз (М. Стельмах); Хай кволі старчуки розводять мляві жалі (М. Зеров); Стогін покріпаченого люду не давав Сковороді спокою (П. Тичина); Легейдиха.. тужно, наче по нотах, виводить одвічну жалобу ["та куди ж ти від’їжджаєш, та на кого ж ти покидаєш?"] (А. Головко); Тяжко було Галі слухати такі погудки від матері (Панас Мирний); - Значить, ніяких новин на заводі немає, і не згадує мене ніхто? - не слухаючи бабиних ламентацій, знову запитав Кирило Сидоренко (В. Собко); Візьмусь до писання.., хоч знаю, що за се буде мені від сестри літанія щодня зрана до вечора (Леся Українка).

ШТРАФ (грошове стягнення як покарання за щось), ПЕНЯ́, КА́РАдіал.- Добре, що я вас піймав, а то б ви могли впасти, - повчально сказав міліціонер. - Три карбованці штрафу, громадянин (В. Собко); [Кармелюк:] Бачте, справа така: я наклав на нього пеню і дав йому три дні строку, щоб її виплатив (С. Васильченко); По трьох днях прийшов Гершкові наказ заплатити 2 корони кари за непослух (О. Маковей).