-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пеньо́к пеньки́
родовий пенька́ пенькі́в
давальний пеньку́, пенько́ві пенька́м
знахідний пеньо́к пеньки́
орудний пенько́м пенька́ми
місцевий на/у пеньку́, пенько́ві на/у пенька́х
кличний пеньку́* пеньки́*

Словник синонімів

ПЕНЬ (залишок від зрізаного або зламаного дерева), ПЕНЬО́К, ШТУРПА́Кдіал. (з гострим верхом); КОРЧ (викорчуваний з корінням). В яру шелестіли дуби вікові, На пні засинала сова (П. Воронько); Я сів на вогкий осокоровий пеньок (Є. Гуцало); Невже оці обламані штурпаки були колись садом і цвітом? (М. Стельмах); Наносив [Павло] повну діжку води, врубав дров з старого дубового корча (В. Кучер).
ПЕНЬО́Крозм. (залишки зуба), ПЕНЬрозм.;КО́РІНЬ (частина зуба, що міститься в яснах). Запалі щелепи червоніли як кров, не показуючи ні одного і гнилого пенька (Панас Мирний); Верхня його губа відслонила чотири пні передніх зубів (Марко Черемшина).

Словник фразеологізмів

до пня. Зовсім, повністю, дощенту. [Ярослав:] Встає полків залізная стіна, щоб нашу Русь од хижаків південних Оборонить і знищить їх до пня (І. Кочерга); Зайнялась і згоріла до пня хата (З журналу). до пенька́. Хома послав Луку в свій ліс надрати лика; А мій Лука за ликом увесь ліс очистив, до пенька! (Л. Боровиковський).

пеньо́к (пень) з очи́ма, грубо, фам. Нетямущий, безтолковий, дурнуватий. — Що ж ти, старий пеньок з очима, і далі мене не зрозумів. Репетував багато, а що й до чого — ніяк не збагнеш (З журналу).

сиді́ти ка́менем (пенько́м, кря́чкою і т. ін.). 1. Перебувати в нерухомому положенні. Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш (Леся Українка).

2. Наполегливо займатися чим-небудь, заглиблюватися у якусь роботу, заняття і т. ін. Лікарі кажуть покинути таку працю, більше гуляти, спочивати, а я мушу каменем сидіти (М. Коцюбинський); Ялинка… пиво… Преферанс… А ти — води. Сиди пеньком. Рахуй у книзі чийсь аванс… (Еллан).

3. Перебувати де-небудь безвідлучно, нікуди не виходячи або не від’їжджаючи. Дід .. незмінно відказує: — Не хочу каменем сидіти на місці, в поле закортіло. Як там у полі, га? (Є. Гуцало); — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний).

чо́ртів пеньо́к, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь. — Ти що? — витягнув шию Плачинда. — Ти як, чортів пеньок, говориш з господарем! (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) пень. 1. Уживається для підсилення, підкреслення якої-небудь ознаки, дії, якогось стану і т. ін.; дуже. Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Ю. Збанацький); // Зовсім. — Сидиш, Катюшо, і лаєшся — запросив у гості, а сам, старий чорт, мовчить як пень (В. Собко); Зажурився дяк, немає порадників, сидить на призьбі сам як пень (М. Лазорський).

2. зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т. ін. Бездумно, бездіяльно, нічого не розуміючи. Рибалка труситься, стоїть як пень. Не розшолопає — чи ніч, чи день (Л. Глібов); Гнат не пручався — він стояв, як покірна дитина, або, краще, як пень, з котрим можна все зробити (М. Коцюбинський).

як пеньо́к. — А я чогось не вмію плакати,— довірливо признався вчитель.— Ще малим, коли мене били, мовчав як пеньок (М. Стельмах); — О, та у вас тут і помічники є!.. Тільки чого це він сидить як пеньок? (Григорій Тютюнник).