пень 1

-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пень пні
родовий пня пнів
давальний пню, пне́ві пням
знахідний пень пні
орудний пнем пня́ми
місцевий на/у пні, пню на/у пнях
кличний пню пні

Словник синонімів

ВУ́ЛИК (спеціально виготовлене з дощок житло для бджіл), У́ЛИКрозм.,ВУ́ЛІЙ[У́ЛІЙ]діал.; ДУПЛЯ́НКА, КОЛО́ДА, КОЛО́ДКА, ПЕНЬдіал. (таке житло, видовбане з колоди). На хатки в мініатюрі були схожі ці рамкові вулики, в кожному з яких жила бджолина сім’я (О. Гончар); На самій прогалині.. стояло з десяток уликів (Б. Грінченко); Маруся буде соромитись і сховається у траві або за вулій - бо Маруся маленька (Марко Вовчок); Рідко в кого є дуплянки, так і то в лісі, залишки старого бортництва (В. Земляк); На теплого Олекси сусіда виставляє з льоху бджіл на сонце,.. вилізе тобі таке кволеньке з колоди, обігріється на сонці й літає, літає (Ю. Яновський); Є коло чого мати клопіт. Стодоли, повні збіжжя, пасіка на сто пнів (Н. Рибак).
ПЕНЬ (залишок від зрізаного або зламаного дерева), ПЕНЬО́К, ШТУРПА́Кдіал. (з гострим верхом); КОРЧ (викорчуваний з корінням). В яру шелестіли дуби вікові, На пні засинала сова (П. Воронько); Я сів на вогкий осокоровий пеньок (Є. Гуцало); Невже оці обламані штурпаки були колись садом і цвітом? (М. Стельмах); Наносив [Павло] повну діжку води, врубав дров з старого дубового корча (В. Кучер).
ПЕНЬО́Крозм. (залишки зуба), ПЕНЬрозм.;КО́РІНЬ (частина зуба, що міститься в яснах). Запалі щелепи червоніли як кров, не показуючи ні одного і гнилого пенька (Панас Мирний); Верхня його губа відслонила чотири пні передніх зубів (Марко Черемшина).

Словник фразеологізмів

вали́ти че́рез пень коло́ду. Робити що-небудь недбало, незграбно, без належного старання та вміння. Дарма колоду через пень валити (Укр.. присл..).

до пня. Зовсім, повністю, дощенту. [Ярослав:] Встає полків залізная стіна, щоб нашу Русь од хижаків південних Оборонить і знищить їх до пня (І. Кочерга); Зайнялась і згоріла до пня хата (З журналу). до пенька́. Хома послав Луку в свій ліс надрати лика; А мій Лука за ликом увесь ліс очистив, до пенька! (Л. Боровиковський).

на пні. 1. У нескошеному, незрізаному вигляді (про хліб, траву, дерево і т. ін.). План же у Бердника був такий: пробравшися на верховину, купити на пні за дешеву ціну в знайомих гуцулів лісу на хату (І. Муратов); Вболівав [Твердохліб] серцем, коли не було дощу і нещадний суховій палив на пні пшеницю під час наливу зерна (І. Цюпа); // Незірваний, незібраний і т. ін. (про овочі, плоди і под.). Коли плоди доспівали, їх продавали на пні крамарям (В. Кучер); Виноград було зібрано лише частково. Решта пріла на пні (О. Гончар).

2. перен., зі сл. поси́віти, залиши́тися і т. ін. Незайманий. — Я стою на тім, щоб усі панни не йшли заміж. Нехай лучче [краще] посивіють на пні, як мають терпіти од деспотизму мужчин (І. Нечуй-Левицький).

на пні лама́ти кого, що. Докорінно змінювати когось, щось або руйнувати що-небудь. Докіль [доки] життя тяжким нас давить валом, На пні ламає силою страшною… Ох, загніздись на дні душі моєї, Важкая думо! (І. Франко).

пеньо́к (пень) з очи́ма, грубо, фам. Нетямущий, безтолковий, дурнуватий. — Що ж ти, старий пеньок з очима, і далі мене не зрозумів. Репетував багато, а що й до чого — ніяк не збагнеш (З журналу).

підру́бувати (підрі́зувати, підріза́ти, підко́шувати і т. ін.) / підруба́ти (підрі́зати, підкоси́ти і т. ін.) на пні кого. Створювати кому-небудь великі перешкоди для здійснення чогось; підривати чиєсь економічне становище. — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (М. Стельмах).

підру́бувати (підрі́зувати, підріза́ти, підко́шувати і т. ін.) / підруба́ти (підрі́зати, підкоси́ти і т. ін.) на пні кого. Створювати кому-небудь великі перешкоди для здійснення чогось; підривати чиєсь економічне становище. — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (М. Стельмах).

підру́бувати (підрі́зувати, підріза́ти, підко́шувати і т. ін.) / підруба́ти (підрі́зати, підкоси́ти і т. ін.) на пні кого. Створювати кому-небудь великі перешкоди для здійснення чогось; підривати чиєсь економічне становище. — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (М. Стельмах).

підру́бувати (підрі́зувати, підріза́ти, підко́шувати і т. ін.) / підруба́ти (підрі́зати, підкоси́ти і т. ін.) на пні кого. Створювати кому-небудь великі перешкоди для здійснення чогось; підривати чиєсь економічне становище. — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (М. Стельмах).

підру́бувати (підрі́зувати, підріза́ти, підко́шувати і т. ін.) / підруба́ти (підрі́зати, підкоси́ти і т. ін.) на пні кого. Створювати кому-небудь великі перешкоди для здійснення чогось; підривати чиєсь економічне становище. — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (М. Стельмах).

підру́бувати (підрі́зувати, підріза́ти, підко́шувати і т. ін.) / підруба́ти (підрі́зати, підкоси́ти і т. ін.) на пні кого. Створювати кому-небудь великі перешкоди для здійснення чогось; підривати чиєсь економічне становище. — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (М. Стельмах).

підру́бувати (підрі́зувати, підріза́ти, підко́шувати і т. ін.) / підруба́ти (підрі́зати, підкоси́ти і т. ін.) на пні кого. Створювати кому-небудь великі перешкоди для здійснення чогось; підривати чиєсь економічне становище. — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (М. Стельмах).

пропа́сти на пні. Не зібрати (про врожай). Пішли дощі і морква вся пропала на пні (З усн. мови). пропа́ло на пні, безос. Сяк-так, з горем пополам, а порою з бідою, посіяли ми. А як прийшлось врожай збирати (а вродив він у нас добрий!) — хоч плач! Не йдуть робить і край! Так і пропало на пні (Нар. опов.).

пропа́сти на пні. Не зібрати (про врожай). Пішли дощі і морква вся пропала на пні (З усн. мови). пропа́ло на пні, безос. Сяк-так, з горем пополам, а порою з бідою, посіяли ми. А як прийшлось врожай збирати (а вродив він у нас добрий!) — хоч плач! Не йдуть робить і край! Так і пропало на пні (Нар. опов.).

че́рез пень-коло́ду. Абияк, не так як треба. — Відмінники дивилися на свого вчорашнього побратима співчутливо, а ті, хто вчився через пень-колоду, з радістю чекали на те, що їхнього полку прибуде (Григір Тютюнник); — Чоловік тоді правильний, коли своє місце знаходить на Землі. Дивись, інший і не дурний, і учений, а все у нього через пень-колоду виходить, бо свого не найшов (М. Стельмах); Адже намагаюся робити все найкраще, весь напружуюся.., а виходить через пень-колоду (М. Ю. Тарновський). че́рез пень у коло́ду. Парубок був той як парубок: усіх веселив, умів сказати й приказати, робота горіла в руках. А зараз ходить, як чорная хмара: не говіркий, робить через пень у колоду (М. Ю. Лазорський).

че́рез пень-коло́ду. Абияк, не так як треба. — Відмінники дивилися на свого вчорашнього побратима співчутливо, а ті, хто вчився через пень-колоду, з радістю чекали на те, що їхнього полку прибуде (Григір Тютюнник); — Чоловік тоді правильний, коли своє місце знаходить на Землі. Дивись, інший і не дурний, і учений, а все у нього через пень-колоду виходить, бо свого не найшов (М. Стельмах); Адже намагаюся робити все найкраще, весь напружуюся.., а виходить через пень-колоду (М. Ю. Тарновський). че́рез пень у коло́ду. Парубок був той як парубок: усіх веселив, умів сказати й приказати, робота горіла в руках. А зараз ходить, як чорная хмара: не говіркий, робить через пень у колоду (М. Ю. Лазорський).

як на пню ста́ти. Упертися, настійно вимагаючи чого-небудь. От же як стара одмагалась! А внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря! (Марко Вовчок).

як (мов, ні́би і т. ін.) пень. 1. Уживається для підсилення, підкреслення якої-небудь ознаки, дії, якогось стану і т. ін.; дуже. Даремно прислухається [дуб]. Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Ю. Збанацький); // Зовсім. — Сидиш, Катюшо, і лаєшся — запросив у гості, а сам, старий чорт, мовчить як пень (В. Собко); Зажурився дяк, немає порадників, сидить на призьбі сам як пень (М. Лазорський).

2. зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т. ін. Бездумно, бездіяльно, нічого не розуміючи. Рибалка труситься, стоїть як пень. Не розшолопає — чи ніч, чи день (Л. Глібов); Гнат не пручався — він стояв, як покірна дитина, або, краще, як пень, з котрим можна все зробити (М. Коцюбинський).

як пеньо́к. — А я чогось не вмію плакати,— довірливо признався вчитель.— Ще малим, коли мене били, мовчав як пеньок (М. Стельмах); — О, та у вас тут і помічники є!.. Тільки чого це він сидить як пеньок? (Григорій Тютюнник).