-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив пелеха́тити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пелеха́тьмо
2 особа пелеха́ть пелеха́тьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пелеха́титиму пелеха́титимемо, пелеха́титимем
2 особа пелеха́титимеш пелеха́титимете
3 особа пелеха́титиме пелеха́титимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа пелеха́чу пелеха́тимо, пелеха́тим
2 особа пелеха́тиш пелеха́тите
3 особа пелеха́тить пелеха́тять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
пелеха́тячи*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пелеха́тив пелеха́тили
жін. р. пелеха́тила
сер. р. пелеха́тило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пелеха́тивши

Словник синонімів

КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИрозм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИрозм., КУ́ДЛАТИрозм., КОСМА́ТИТИ[КОСМА́ЧИТИ]розм., КУ́ЧМИТИрозм., ПА́ТЛАТИрозм., РОЗПА́ТЛУВАТИрозм., РОЗЧУ́ХРУВАТИрозм., КОЛОШМА́ТИТИрозм., ПЕЛЕХА́ТИТИрозм., КОЛО́ШКАТИрозм., КОСТРУБА́ЧИТИрозм. - Док.: покошла́тити, скошла́тити, розкошла́тити, закошла́тити, ско́шлати, поко́шлати, розко́шлати, зако́шлати, покуйо́вдити, розкуйо́вдити, скуйо́вдити, розтріпа́ти, розкудо́вчити, покудо́вчити, поку́длати, розку́длати, заку́длати, покосма́тити, покосма́чити, поку́чмити, розку́чмити, розпа́тлати, попа́тлати, розчухра́ти, поколошма́тити, сколо́шкати, розтіпа́тирозм. розку́йдати[розку́йдити]діал.Вітер кошлатив кінські гриви (П. Кочура); Батько бігав по кімнаті, хапався за голову, патлав чуприну, кошлав бороду і здіймав руки до неба (Ю. Смолич); Ніжна дівоча рука куйовдить милі кучері (Ю. Яновський); Вітер розкуйовдив його русяве волосся (С. Журахович); Вова скуйовдив п’ятірнею волосся (О. Донченко); Марія.. через стіл станом гнучким до чоловіка перегнулась і чуб йому з жартом розтріпала рукою (А. Головко); Нервово кудовчить [Микита] шевелюру (Я. Мамонтов); Брат розкошлатив рукою білявий Юрків чуб (В. Козаченко); Що він нового їм розкаже?.. Отож і кудлав поруділі на кінчиках від кабінетного диму брови (Ю. Мушкетик); Вітер кучмив моє довге волосся (Ю. Яновський); Гмиря рукою розчухрав свою густу руду бороду (А. Головко); Вітер.. колошматив руду з білими кущами бороду (І. Микитенко); Вітер колошкав йому чуба (Ю. Смолич); Раптом налетів вітрець, сколихнув підрізаним волоссям дівчини - сколошкав його зовсім (Є. Кротевич); Вона з радощів почала кострубачити його голову, бороду (Панас Мирний).