-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний пеку́чий пеку́ча пеку́че пеку́чі
родовий пеку́чого пеку́чої пеку́чого пеку́чих
давальний пеку́чому пеку́чій пеку́чому пеку́чим
знахідний пеку́чий, пеку́чого пеку́чу пеку́че пеку́чі, пеку́чих
орудний пеку́чим пеку́чою пеку́чим пеку́чими
місцевий на/у пеку́чому, пеку́чім на/у пеку́чій на/у пеку́чому, пеку́чім на/у пеку́чих

Словник синонімів

АКТУА́ЛЬНИЙ (про завдання, проблеми, рішення, інтереси і т. ін. - який відповідає найважливішим потребам сучасності, який має суттєве значення для розвитку, подальшого руху у даний момент), НАЗРІ́ЛИЙ, НАСУ́ЩНИЙ, ЖИВОТРЕПЕ́ТНИЙ, ЗЛОБОДЕ́ННИЙ (особливо важливий у даний момент); НАБОЛІ́ЛИЙ, БОЛЮ́ЧИЙ, ПЕКУ́ЧИЙ (який особливо турбує, хвилює, вимагаючи якнайшвидшого розв’язання). Задумав Сокіл повість. Актуальна повість. Півроку виношував сюжет (П. Качура); І. Котляревський і М. Гоголь відібрали і творчо використали ті теми, образи, прийоми давньої української драматургії, які виявилися найбільш вдалими, найбільш життєвими (з журналу); Проведення назрілих перетворень в економіці; Насущні проблеми сьогодення; Буває, Що заведеться в хаті суперечка На міжнародні теми чи й на інші - Багато є животрепетних тем (М. Рильський); Художньо слабкий твір, які б злободенні питання не порушував, не забезпечить належного впливу на маси (з журналу); Наболілі вимоги сучасного життя; І ще відомо: генії і подвижники приходять тоді, коли з’являється пекуча історична потреба в них (з газети).
БО́ЛІСНИЙ (який завдає муки, душевних страждань), БОЛЮ́ЧИЙ, ПЕКУ́ЧИЙпідсил.,ГРИЗО́ТНИЙрідше,ГРИЗУ́ЧИЙрідше,БОЛЯ́ЧИЙрідко; ЖАГУ́ЧИЙ, ЯДУ́ЧИЙ (нестерпно пекучий); ЩЕМЛИ́ВИЙ, ЩЕМКИ́Й, ЩЕМЛЯ́ЧИЙ (який завдає тривожно-солодкого болю). Болісний спогад; Болісне прозріння; Її охопила раптом болюча журба (А. Шиян); Рана палала розпеченим залізом, а важкі й пекучі думи не давали забуття (З. Тулуб); Непередбачена гризотна туга схопила його за душу (О. Копиленко); Піп помітив на Василевім обличчі не то гірке розчарування, не то болячий відчай (І. Чендей); Бжеський почервонів: навіть на самоті не міг він згадувати цього ганебного випадку без жагучого сорому (З. Тулуб). - Пор. 5. важки́й.
ГАРЯ́ЧИЙ (про сонце, вогонь тощо - який дає багато тепла), ЖАРКИ́Й, ПЕКУ́ЧИЙ, ПАЛЮ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПАЛАХКИ́Й, ПАЛАХКОТЛИ́ВИЙ, ШПАРКИ́Й. Молоде пагіння на горіхах на гарячому сонці вже повиганялось на сажень вгору (І. Нечуй-Левицький); Беруть руду, кладуть у піч - в огненні пащі домен, де безперервно день і ніч жаркий палає пломінь (Н. Забіла); Весняне сонце ще не було пекуче, воно лиш приємно пригрівало живим теплом (О. Гончар); Палюче сонце висить над степом, нерухоме повітря пашить жаром (М. Коцюбинський); Високо над головами сонце, сліпучо-барвисте й палке (Є. Кротевич); Палахке сонце знялося над ними.. і вже починало смажити своїм майже прямовисним промінням (І. Ле); Над морем уставало яскраве, палахкотливе, вмите свіжими хвилями солоне сонце (О. Донченко); Обличчя, обпалене вітрами й південним шпарким сонцем, засмагло й злущилося (О. Сизоненко).
ГО́СТРИЙ (з великою кількістю солі, прянощів, спецій), ПІКА́НТНИЙ, ПРЯ́НИЙ (з прянощами); ПЕКУ́ЧИЙ (який викликає відчуття опіку). Любити гострі страви; Гострий перець; Пікантна підлива; Його [кофе] змінила легка закуска з гостроприправлених, пряних овочів і городини (Ю. Смолич); Пекучий імбир.
ДОШКУ́ЛЬНИЙ (про слово, висловлення - який глибоко вражає, ображає, сильно діє на когось у негативному плані),ДІТКЛИ́ВИЙ[ДОТКЛИ́ВИЙ], БЕЗПОЩА́ДНИЙ, В’Ї́ДЛИВИЙ[УЇ́ДЛИВИЙ], ЇДКИ́Й, ЯДУ́ЧИЙ, ЯДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ, УЩИ́ПЛИВИЙ, РІЗКИ́Й, ХЛЬОСТКИ́Й, ТЕРПКИ́Й, ГІРКИ́Й, ГО́СТРИЙ, КОЛЮ́ЧИЙ, ЖАЛКИ́Й, ЖАЛЮ́ЧИЙ, ВАЖКИ́Й, ШПАРКИ́Йрозм.,ПЕКУ́ЧИЙрозм.,РОГА́ТИЙрозм.,ОПРИ́СКЛИВИЙдіал.,ШКУЛКИ́Й[ШКУЛЬКИ́Й]діал.Поєдинок між Уласом і Гнатом на тому не закінчився, що вони обмінялися дошкульними репліками (Григорій Тютюнник); А хто ж оті.. діткливі слова Доручить Іванові сміло? (переклад П. Грабовського); Він, з розстановами, додаючи свого специфічного, безпощадного соусу, любісінько виклав наверх усю тую історію (А. Кримський); Марія терпляче зносила і глузування, і в’їдливі дотепи (М. Руденко); Як і всі самозакохані люди, Валуєв з їдкою іронією ставився й до тих своїх приятелів, дружбою яких користувався (В. Канівець); Разом з нею.. буде знищено все, що повідав [Таубенфельд] їй, що кинув їй у формі ядучих слів (Ю. Бедзик); Біжить Марія понад ставком додому, а в ушах дзвенять ядушливі, люті слова (В. Кучер); Гумор.. може звучати по-різному. Різкий і нещадний, пекучий і ущипливий (з журналу); Первоцвіт обпік Горецького лютим поглядом, хотів сказати щось різке (М. Ю. Тарновський); Коли замість слів.., хльостких і спокійних одночасно, почуємо істеричну лайку - значить, не все гаразд (В. Еллан); Слова мають свій смак.Є слова гіркі, як полин, є недостиглі слова, терпкі, як дикі кислиці (П. Загребельний); Слова були колючі, завдавали болю. Не ждав почути їх (П. Автомонов); Слова її здавались жалкими, як кропива, і кололися, мов їжак (Є. Гуцало); Старі черниці ловлять на гарячім учинку молодих послушниць і хихотять потім.., випльовують гострі жалючі слова (Г. Хоткевич); Фрузині слова тремтіли в його серці важким докором (І. Франко); - Мені припало до смаку, що своїми історіями показуємо ми силу дотепної та шпаркої одповіді (переклад М. Лукаша); Кров кинулась в обличчя Дмитрові. Його аж перехитувало від пекучих ударів слів (М. Стельмах); [Знаменський:] Або добийте мене одним словом, або звеліть жить.. [Олеся:] Навіщо ви такі рогаті слова промовляєте, аж страшно слухати (М. Кропивницький); Сей злобний, оприскливий гумор, що вибухав радістю лиш тоді, коли хтось із нас сказав дурницю, не піднімав наших дитячих душ, але здавлював, гальмував та душив їх (І. Франко). - Пор. 1. обра́зливий.
ЖАЛЮ́ЧИЙ (який жалить), ЖАЛКИ́Й, ПЕКУ́ЧИЙрідше,ПАЛЮ́ЧИЙрідше.- Варимо борщик з зіллям, картоплею і бурячками, - відповіла Орися, продовжуючи рвати жалючу кропиву (П. Автомонов); В забутій канаві біля просіки привільно розкинула зелену плахту жалка кропива (О. Донченко); Це пекуча, це палюча лиходійка кропива (Н. Забіла).
ЖАРКИ́Й (про пору року або дня, місцевість тощо), ГАРЯ́ЧИЙ, СПЕКО́ТЛИ́ВИЙпідсил.,СПЕКО́ТНИЙпідсил.,ПЕКУ́ЧИЙпідсил., ПАЛЮ́ЧИЙпідсил., СПЕ́ЧНИЙпідсил.рідше,ПАЛКИ́Йпідсил.рідше,ЖАГУ́ЧИЙпідсил.рідше,ШКВАРНИ́Йпідсил.діал.;ТРОПІ́ЧНИЙ (із сл. клімат, пояс). Дні стояли жаркі й безхмарні (З. Тулуб); Вони вишмигнули на кладки вимитися в теплій, як у середині спекотливого літа, воді Шепелявої (М. Рудь); Починалося літо - гаряча, спекотна пора в евенкійській тайзі (О. Лупій); Сонце все вище і вище. І сьогодні буде такий же пекучий день, як учора (О. Донченко); Літо палюче було (Б. Грінченко); Вже починалося спечне літо (Н. Рибак); День був палкий, гарячий, а до того сонячного жару піддавали ще й гармати свого (Панас Мирний); Я так люблю жагуче літо і даль і зоряну блакить (В. Сосюра); Літо було шкварне, прикре, голодне (О. Ільченко); На переважній частині території Австралійської області панує тропічний клімат (з підручника). - Пор. 1. ду́шни́й.
НАСТІ́ЙНИЙ (про потребу, необхідність і т. ін. - дуже потрібний, життєво необхідний), НАГА́ЛЬНИЙ, ДОКОНЕ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ, КОНЕ́ЧНИЙ, НАСУ́ЩНИЙкнижн., ПЕКУ́ЧИЙпідсил.;ПИ́ЛЬНИЙ (про прохання, потребу і т. ін.). Після болісного переживання обидві [жінки] відчули настійну потребу поділитися потаємним (Я. Баш); Життя ставить свої настійні вимоги; Ніякого заперечення не може викликати думка про доконечну потребу визначення (дефініції) предмета тієї чи іншої науки (М. Рильський); [Нонна:] Але ж ми не потурбували б Трохима Васильовича, коли б для цього не було крайньої потреби (Л. Дмитерко); Перекладаю ["Івана Вишенського"] близько, віддаляючись від оригіналу в будові фрази тільки в конечній потребі (В. Самійленко); Зазначу тільки свою радість, що власне Ви взяли цю справу в свої руки, бо вже давно почувається пекуча потреба в упорядкуванню видань для люду (М. Коцюбинський); - Маю до вас пильне-пильне прохання (С. Васильченко).
ПЕКУ́ЧИЙ (який викликає відчуття жару, різкого болю), ПАЛЮ́ЧИЙ, СМАЛКИ́Йрозм. (про вітер, мороз). Та що ж це за вітер такий пекучий, що в лице віє, як огнем? (С. Васильченко); Палючі шрами в нас на тілі Ще й тепер нам спати не дають (В. Бичко); Восени, як почалась хурдига та смалкі вітри, він застудив собі.. щелепи (І. Нечуй-Левицький).
СИ́ЛЬНИЙ (про явища природи: дощ, вітер, мороз, спеку і т. ін. - значний за силою вияву), ВЕЛИ́КИЙ, СТРАШЕ́ННИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, КЛЯ́ТИЙпідсил. розм.; Я́РИЙ, ДУ́ЖИЙ (перев. про вітер); ПЕКУ́ЧИЙ, ШПАРКИ́Й (перев. про сонце, мороз); МІЦНИ́Й, ЛЮ́ТИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, КРІ́ПКИ́Й, ЦУПКИ́Й (перев. про мороз); ЯДЕ́РНИЙ, ПРИ́КРИЙзаст. (перев. про дощ, холод). Вже чотири дні такий сильний дощ, що не можна і з хати вийти (М. Коцюбинський); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (І. Нечуй-Левицький); З моря налітав дошкульний вітер (В. Кучер); Саме тоді минула вже ота клята.. така довга страшна зима (Є. Кротевич); Яре шипіння струмка; Дужий вітер гостро врізався в лице (М. Стельмах); Надворі стояв міцний мороз (П. Панч); І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий (Панас Мирний); Над Одесою спускалася завіса прикрого дощу, море було аж чорне (Ю. Яновський). - Пор. 2. бурхли́вий, 3. лю́тий.

Словник фразеологізмів

ко́тяться / покоти́лися дрібні́ (рясні́, пеку́чі і т. ін.) сльо́зи [гра́дом] у кого і без додатка. Хтось невтішно, не зупиняючись, плаче. Рясні сльози градом котяться по дівочих щоках (О. Гончар).

ко́тяться / покоти́лися дрібні́ (рясні́, пеку́чі і т. ін.) сльо́зи [гра́дом] у кого і без додатка. Хтось невтішно, не зупиняючись, плаче. Рясні сльози градом котяться по дівочих щоках (О. Гончар).

ко́тяться / покоти́лися дрібні́ (рясні́, пеку́чі і т. ін.) сльо́зи [гра́дом] у кого і без додатка. Хтось невтішно, не зупиняючись, плаче. Рясні сльози градом котяться по дівочих щоках (О. Гончар).

ко́тяться / покоти́лися дрібні́ (рясні́, пеку́чі і т. ін.) сльо́зи [гра́дом] у кого і без додатка. Хтось невтішно, не зупиняючись, плаче. Рясні сльози градом котяться по дівочих щоках (О. Гончар).