-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пе́кло  
родовий пе́кла  
давальний пе́клу, пе́клові  
знахідний пе́кло  
орудний пе́клом  
місцевий на/у пе́клі  
кличний пе́кло*  

Словник синонімів

ПЕ́КЛО (місце, куди, за релігійними уявленнями, потрапляють душі грішників), АДзаст.,ГЕЄ́НАкнижн., ТА́РТАРміф.Немає у мене гріхів.. Чого ж би я в пеклі горів? (А. Кримський); Грім креснув, і дощ полився... В ад тягли... Козак моливсь... І аж в пеклі б опинився - якби не... - не пробудивсь (Л. Боровиковський); Для мокрого й геєна не страшна (В. Мисик); [Антей:] А як верталась в тартар Персефона, то забирала нам усі прикраси (Леся Українка).
СПЕ́КА (гаряче, дуже нагріте сонцем повітря), ЖАРА́, ПАЛ, ЖАРІ́НЬрозм., ЖАРрідше, СКВАРдіал.; СПЕКО́ТА́, ПЕ́КЛОрозм., ЖАРОТАрозм., ВАРрозм. (велика спека); ПАРНЯ́ (спека з надмірною вологістю). Спека та посуха того літа Мертвили поле і серця в’ялили (М. Рильський); Було вже надвечір. Сонце світило стиха, без жари (П. Куліш); Їй мріється далеке небо безхмарне, білі розпечені палом мури (М. Старицький); В хаті була спекота, і вони спали в сінях (Григорій Тютюнник); В хаті було пекло, як і на сонці (Ю. Яновський); Спека, як в червні, аж голова болить од жароти (М. Коцюбинський); Сонце підбилося ген-ген понад осокори, розпекло пісок.. і все замовкло під його варом (Дніпрова Чайка); У холодку - і там парня, аж в’ялить, Бо сонечко вогнем неначе палить (Л. Глібов).

Словник фразеологізмів

лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах); З сили-силенної порад і настанов [материних] Валентинові запам’яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський); [Микола:] Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко); — Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський). вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах); // Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. — Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний); — Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пекло — познайомишся, то й узнаєш (Ю. Збанацький).

2. Не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно. — Не треба поперед батька в пекло лізти. Почекаємо, побачимо, що і як (З. Тулуб); Мирон .. хоче застерегти молодшого [брата], що тепер треба обережніше жити між людьми. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає. Тому й не спіши, Олександре, поперед батька в пекло (М. Стельмах); [Макар:] Може, треба зараз іти. [Ряженко:] Не поспішай поперед батька в пекло (І. Микитенко). забіга́ти попере́д ба́тька. — Ні, ні, не забігайте поперед батька…— перечив агроном.— Я за конвеєр (С. Добровольський).

лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах); З сили-силенної порад і настанов [материних] Валентинові запам’яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський); [Микола:] Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко); — Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський). вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах); // Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. — Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний); — Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пекло — познайомишся, то й узнаєш (Ю. Збанацький).

2. Не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно. — Не треба поперед батька в пекло лізти. Почекаємо, побачимо, що і як (З. Тулуб); Мирон .. хоче застерегти молодшого [брата], що тепер треба обережніше жити між людьми. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає. Тому й не спіши, Олександре, поперед батька в пекло (М. Стельмах); [Макар:] Може, треба зараз іти. [Ряженко:] Не поспішай поперед батька в пекло (І. Микитенко). забіга́ти попере́д ба́тька. — Ні, ні, не забігайте поперед батька…— перечив агроном.— Я за конвеєр (С. Добровольський).

вогне́м (по́лум’ям, пе́клом і т.ін.) ди́хати на кого, рідше проти кого, чого і без додатка. Дуже сердитися, гніватися, виявляти недоброзичливість до когось. [Харитина:] Серцем чую, що тут всі проти мене вогнем дишуть (І. Карпенко-Карий); — В мене свекруха люта змія: ходить по хаті, полум’ям на мене дише (І. Нечуй-Левицький); — Треба тікати звідси! — говорив Остап Соломії… — Раду на мене пеклом дише за свою — цур їй! — носату циганку (М. Коцюбинський); Він [Козак Мамай] чортом дихав проти всякого панства, проти кривди, проти горя людського (О. Ільченко); — Як бачу, що хтось до мене з щирим серцем, так я до його [нього]; ну, вже коли я бачу, що злом дихає, так і я не кохатиму… (В. Винниченко); // Бути дуже розлюченим, роздратованим і т. ін. Бісом дише Агамемноненко Галес І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес (І. Котляревський); [Цокуль:] Ну, Мелашка, то прямо чортом дише!.. Треба і її чим-небудь загодить (І. Карпенко-Карий).

лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах); З сили-силенної порад і настанов [материних] Валентинові запам’яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський); [Микола:] Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко); — Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський). вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах); // Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. — Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний); — Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пекло — познайомишся, то й узнаєш (Ю. Збанацький).

2. Не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно. — Не треба поперед батька в пекло лізти. Почекаємо, побачимо, що і як (З. Тулуб); Мирон .. хоче застерегти молодшого [брата], що тепер треба обережніше жити між людьми. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає. Тому й не спіши, Олександре, поперед батька в пекло (М. Стельмах); [Макар:] Може, треба зараз іти. [Ряженко:] Не поспішай поперед батька в пекло (І. Микитенко). забіга́ти попере́д ба́тька. — Ні, ні, не забігайте поперед батька…— перечив агроном.— Я за конвеєр (С. Добровольський).

спрова́дити до пе́кла (на ши́беницю). Заподіяти кому-небудь смерть. Ой коби [якби] я була знала, яка моя свекра [свекруха], Я би її спровадила відтепер до пекла (Коломийки); Хвалився [становий], що кожному п’ятому “шкуру спустить”, що кожного десятого “на шибеницю спровадить” (А. Головко).

у [са́ме] пе́кло лі́зти / полі́зти . 1. Намагатися бути там, де найважче, де найбільша небезпека; ризикувати життям. І треба ж було в саме пекло лізти. От і наслідки (З газети).

2. Заради кого-, чого-небудь бути готовим на будь-які випробування; робити неможливе. — Аби молодиця слово сказала, в пекло полізе (М. Коцюбинський); — Я так вас люблю, що, як скажете ви, Я в пекло полізу без слова (В. Самійленко); — За десятини не тільки в ярмо,— а й у пекло можна полізти,— повчаючи, сказав Гнат (М. Стельмах).

у [са́ме] пе́кло лі́зти / полі́зти . 1. Намагатися бути там, де найважче, де найбільша небезпека; ризикувати життям. І треба ж було в саме пекло лізти. От і наслідки (З газети).

2. Заради кого-, чого-небудь бути готовим на будь-які випробування; робити неможливе. — Аби молодиця слово сказала, в пекло полізе (М. Коцюбинський); — Я так вас люблю, що, як скажете ви, Я в пекло полізу без слова (В. Самійленко); — За десятини не тільки в ярмо,— а й у пекло можна полізти,— повчаючи, сказав Гнат (М. Стельмах).

у [са́ме] пе́кло лі́зти / полі́зти . 1. Намагатися бути там, де найважче, де найбільша небезпека; ризикувати життям. І треба ж було в саме пекло лізти. От і наслідки (З газети).

2. Заради кого-, чого-небудь бути готовим на будь-які випробування; робити неможливе. — Аби молодиця слово сказала, в пекло полізе (М. Коцюбинський); — Я так вас люблю, що, як скажете ви, Я в пекло полізу без слова (В. Самійленко); — За десятини не тільки в ярмо,— а й у пекло можна полізти,— повчаючи, сказав Гнат (М. Стельмах).

у [са́ме] пе́кло лі́зти / полі́зти . 1. Намагатися бути там, де найважче, де найбільша небезпека; ризикувати життям. І треба ж було в саме пекло лізти. От і наслідки (З газети).

2. Заради кого-, чого-небудь бути готовим на будь-які випробування; робити неможливе. — Аби молодиця слово сказала, в пекло полізе (М. Коцюбинський); — Я так вас люблю, що, як скажете ви, Я в пекло полізу без слова (В. Самійленко); — За десятини не тільки в ярмо,— а й у пекло можна полізти,— повчаючи, сказав Гнат (М. Стельмах).

хоч [до бі́са] у пе́кло, грубо. Куди завгодно, у найнебезпечніше місце. Останній фотокореспондент, якого бачив генерал, був молодим, привабливим хлопцем у розкішній кубанці, його можна було послати хоч до біса в пекло (Л. Первомайський).

хоч [до бі́са] у пе́кло, грубо. Куди завгодно, у найнебезпечніше місце. Останній фотокореспондент, якого бачив генерал, був молодим, привабливим хлопцем у розкішній кубанці, його можна було послати хоч до біса в пекло (Л. Первомайський).

як (мов, ні́би і т. ін.) [той] Ма́рко́ (рідше Сивко́) у пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т. ін., ірон. Невпинно, безугавно, без потреби і т. ін. А вночі парубок не заснув жодної хвилини. Він товкся на своєму твердому ложі, як Марко в пеклі, виходив надвір, тинявся (С. Добровольський); Товчеться, як Сивко у пеклі (Укр.. присл..); А сама [пані] товчеться, як Марко по пеклу (Марко Вовчок); Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, .. гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський); Вона вставала, будила наймичок та наймитів і товклася в пекарні, як Марко по пеклі (І.Нечуй-Левицький); Мов Марко по пеклі, товкся бідний канцелярист по нескінченних, темних ратушевих коридорах (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) [той] Ма́рко́ (рідше Сивко́) у пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т. ін., ірон. Невпинно, безугавно, без потреби і т. ін. А вночі парубок не заснув жодної хвилини. Він товкся на своєму твердому ложі, як Марко в пеклі, виходив надвір, тинявся (С. Добровольський); Товчеться, як Сивко у пеклі (Укр.. присл..); А сама [пані] товчеться, як Марко по пеклу (Марко Вовчок); Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, .. гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський); Вона вставала, будила наймичок та наймитів і товклася в пекарні, як Марко по пеклі (І.Нечуй-Левицький); Мов Марко по пеклі, товкся бідний канцелярист по нескінченних, темних ратушевих коридорах (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) [той] Ма́рко́ (рідше Сивко́) у пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т. ін., ірон. Невпинно, безугавно, без потреби і т. ін. А вночі парубок не заснув жодної хвилини. Він товкся на своєму твердому ложі, як Марко в пеклі, виходив надвір, тинявся (С. Добровольський); Товчеться, як Сивко у пеклі (Укр.. присл..); А сама [пані] товчеться, як Марко по пеклу (Марко Вовчок); Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, .. гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський); Вона вставала, будила наймичок та наймитів і товклася в пекарні, як Марко по пеклі (І.Нечуй-Левицький); Мов Марко по пеклі, товкся бідний канцелярист по нескінченних, темних ратушевих коридорах (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) [той] Ма́рко́ (рідше Сивко́) у пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т. ін., ірон. Невпинно, безугавно, без потреби і т. ін. А вночі парубок не заснув жодної хвилини. Він товкся на своєму твердому ложі, як Марко в пеклі, виходив надвір, тинявся (С. Добровольський); Товчеться, як Сивко у пеклі (Укр.. присл..); А сама [пані] товчеться, як Марко по пеклу (Марко Вовчок); Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, .. гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський); Вона вставала, будила наймичок та наймитів і товклася в пекарні, як Марко по пеклі (І.Нечуй-Левицький); Мов Марко по пеклі, товкся бідний канцелярист по нескінченних, темних ратушевих коридорах (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) [той] Ма́рко́ (рідше Сивко́) у пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т. ін., ірон. Невпинно, безугавно, без потреби і т. ін. А вночі парубок не заснув жодної хвилини. Він товкся на своєму твердому ложі, як Марко в пеклі, виходив надвір, тинявся (С. Добровольський); Товчеться, як Сивко у пеклі (Укр.. присл..); А сама [пані] товчеться, як Марко по пеклу (Марко Вовчок); Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, .. гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський); Вона вставала, будила наймичок та наймитів і товклася в пекарні, як Марко по пеклі (І.Нечуй-Левицький); Мов Марко по пеклі, товкся бідний канцелярист по нескінченних, темних ратушевих коридорах (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) [той] Ма́рко́ (рідше Сивко́) у пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т. ін., ірон. Невпинно, безугавно, без потреби і т. ін. А вночі парубок не заснув жодної хвилини. Він товкся на своєму твердому ложі, як Марко в пеклі, виходив надвір, тинявся (С. Добровольський); Товчеться, як Сивко у пеклі (Укр.. присл..); А сама [пані] товчеться, як Марко по пеклу (Марко Вовчок); Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, .. гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський); Вона вставала, будила наймичок та наймитів і товклася в пекарні, як Марко по пеклі (І.Нечуй-Левицький); Мов Марко по пеклі, товкся бідний канцелярист по нескінченних, темних ратушевих коридорах (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) [той] Ма́рко́ (рідше Сивко́) у пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т. ін., ірон. Невпинно, безугавно, без потреби і т. ін. А вночі парубок не заснув жодної хвилини. Він товкся на своєму твердому ложі, як Марко в пеклі, виходив надвір, тинявся (С. Добровольський); Товчеться, як Сивко у пеклі (Укр.. присл..); А сама [пані] товчеться, як Марко по пеклу (Марко Вовчок); Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, .. гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський); Вона вставала, будила наймичок та наймитів і товклася в пекарні, як Марко по пеклі (І.Нечуй-Левицький); Мов Марко по пеклі, товкся бідний канцелярист по нескінченних, темних ратушевих коридорах (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) [той] Ма́рко́ (рідше Сивко́) у пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т. ін., ірон. Невпинно, безугавно, без потреби і т. ін. А вночі парубок не заснув жодної хвилини. Він товкся на своєму твердому ложі, як Марко в пеклі, виходив надвір, тинявся (С. Добровольський); Товчеться, як Сивко у пеклі (Укр.. присл..); А сама [пані] товчеться, як Марко по пеклу (Марко Вовчок); Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, .. гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський); Вона вставала, будила наймичок та наймитів і товклася в пекарні, як Марко по пеклі (І.Нечуй-Левицький); Мов Марко по пеклі, товкся бідний канцелярист по нескінченних, темних ратушевих коридорах (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) [той] Ма́рко́ (рідше Сивко́) у пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т. ін., ірон. Невпинно, безугавно, без потреби і т. ін. А вночі парубок не заснув жодної хвилини. Він товкся на своєму твердому ложі, як Марко в пеклі, виходив надвір, тинявся (С. Добровольський); Товчеться, як Сивко у пеклі (Укр.. присл..); А сама [пані] товчеться, як Марко по пеклу (Марко Вовчок); Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, .. гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський); Вона вставала, будила наймичок та наймитів і товклася в пекарні, як Марко по пеклі (І.Нечуй-Левицький); Мов Марко по пеклі, товкся бідний канцелярист по нескінченних, темних ратушевих коридорах (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) [той] Ма́рко́ (рідше Сивко́) у пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т. ін., ірон. Невпинно, безугавно, без потреби і т. ін. А вночі парубок не заснув жодної хвилини. Він товкся на своєму твердому ложі, як Марко в пеклі, виходив надвір, тинявся (С. Добровольський); Товчеться, як Сивко у пеклі (Укр.. присл..); А сама [пані] товчеться, як Марко по пеклу (Марко Вовчок); Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, .. гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський); Вона вставала, будила наймичок та наймитів і товклася в пекарні, як Марко по пеклі (І.Нечуй-Левицький); Мов Марко по пеклі, товкся бідний канцелярист по нескінченних, темних ратушевих коридорах (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) [той] Ма́рко́ (рідше Сивко́) у пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т. ін., ірон. Невпинно, безугавно, без потреби і т. ін. А вночі парубок не заснув жодної хвилини. Він товкся на своєму твердому ложі, як Марко в пеклі, виходив надвір, тинявся (С. Добровольський); Товчеться, як Сивко у пеклі (Укр.. присл..); А сама [пані] товчеться, як Марко по пеклу (Марко Вовчок); Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, .. гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський); Вона вставала, будила наймичок та наймитів і товклася в пекарні, як Марко по пеклі (І.Нечуй-Левицький); Мов Марко по пеклі, товкся бідний канцелярист по нескінченних, темних ратушевих коридорах (І. Франко).

як (мов, ні́би і т. ін.) [той] Ма́рко́ (рідше Сивко́) у пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т. ін., ірон. Невпинно, безугавно, без потреби і т. ін. А вночі парубок не заснув жодної хвилини. Він товкся на своєму твердому ложі, як Марко в пеклі, виходив надвір, тинявся (С. Добровольський); Товчеться, як Сивко у пеклі (Укр.. присл..); А сама [пані] товчеться, як Марко по пеклу (Марко Вовчок); Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив, .. гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський); Вона вставала, будила наймичок та наймитів і товклася в пекарні, як Марко по пеклі (І.Нечуй-Левицький); Мов Марко по пеклі, товкся бідний канцелярист по нескінченних, темних ратушевих коридорах (І. Франко).