-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний пеке́льний пеке́льна пеке́льне пеке́льні
родовий пеке́льного пеке́льної пеке́льного пеке́льних
давальний пеке́льному пеке́льній пеке́льному пеке́льним
знахідний пеке́льний пеке́льну пеке́льне пеке́льні
орудний пеке́льним пеке́льною пеке́льним пеке́льними
місцевий на/у пеке́льному, пеке́льнім на/у пеке́льній на/у пеке́льному, пеке́льнім на/у пеке́льних

Словник синонімів

ВАЖКИ́Й (про життя, життєві обставини, відрізок часу тощо - сповнений труднощів, горя, поневірянь і т. ін.; пов’язаний з великими турботами або неприємностями), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ТРУДНИ́Й, ГОРЬО́ВАНИЙ, ГОРЬОВИ́Й, ЛИХИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙпідсил.,ТІСНИ́Йзаст.; СКРУТНИ́Й, СУТУ́ЖНИЙ (перев. пов’язаний з матеріальними труднощами, нестатками); ГІРКИ́Й, НЕСОЛО́ДКИЙ, ТЕРПКИ́Й (який не приносить радощів, втіхи). Важкі роки пройшли над нами (Ю. Яновський); [Річард:] Ох, ..який сей день для мене був тяжкий... (Леся Українка); За спиною в неї нелегке життя з своїми втратами, болями (О. Гончар); Старість без подружжя трудна і гірка (Ганна Барвінок); Горьоване наймитське життя! (С. Добровольський); Славлю руки мозолисті.. Тих, що в дні жили імлисті І години горьові (О. Ющенко); Зазнала Лисичка лихої пригоди (І. Франко); Розпочалося для бідних сиротят пекельне життя. Негідна мачуха.. обернула їх у послугачів (О. Кобилянська); Тепер настали дуже тісні часи: як не маєш свого, то при чужім не притулишся (Лесь Мартович); Скрутне матеріальне становище під час навчання в академії.. підірвало здоров’я поета [С. Руданського] (з посібника); Чи то справді життя цієї сім’ї таке сутужне? (Л. Яновська); Наталя виросла й зросла В житті гіркому і терпкому (М. Рильський); Це зайва крапля отрути у моє і так несолодке життя (М. Коцюбинський).
ВАЖКИ́Й (здійснення, проведення чи подолання якого потребує великих зусиль, крайнього напруження), ТЯЖКИ́Й, ТРУДНИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, СКЛАДНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, СУТУ́ЖНИЙ, СКРУТНИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙпідсил.,ДВОЖИ́ЛЬНИЙрозм., УТЯ́ЖЛИВИЙ[ВТЯ́ЖЛИВИЙ]діал.; ЧО́РНИЙрозм. (про роботу - пов’язаний із великим фізичним напруженням, з виробничим трудом). Боротьба була довгою і важкою (З. Тулуб); Оволодіти майстерністю справжнього керівника, навчитися розумно користуватися своїми правами - річ важка, складна (з журналу); Тяжка праця дуже зарані зігнула його стан (І. Нечуй-Левицький); Під час революції вона билась там [на Кавказі] з військом. Залягала в горах, робила трудні переходи (М. Коцюбинський); Нелегка це справа - новорічні побажання. Тут майже неможливо бути оригінальним (М. Рильський); Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (М. Коцюбинський); В час сутужного походу Ти принось мені пісень (П. Усенко); О. Нестор довгу хвилю мовчав, мабуть, силуючись розпутати оту скрутну загадку (І. Франко); - Хотіла б я знати, скільки копійок заробите ви за день такої пекельної праці (Л. Яновська); - Ну, Марійко, чи вийде з моєї дочки письменниця? ..Формула тут проста: любов і двожильна праця (О. Донченко); Кождої погідної днини Захар Беркут ходив у свою пасіку, хоч дорога була утяжлива і досить далека (І. Франко); Порозгороджувалися люди не то що поміж собою, а й роботу розгородили: то - чорна, а то - біла, - благородна б то (Панас Мирний).
ЛЮ́ТИЙ (про мороз, спеку, вітер і т. ін. - надзвичайно сильний),СТРАШНИ́Й, СКАЖЕ́НИЙ, НЕСАМОВИ́ТИЙ, НЕЩА́ДНИЙ, БЕЗПОЩА́ДНИЙ, ШАЛЕ́НИЙ, ЗЛИЙ, ЗЛЮ́ЩИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ОСКАЖЕНІ́ЛИЙ, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ, НЕСТЯ́МНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙрозм.,ОСАТАНІ́ЛИЙрозм.;ТРІСКУ́ЧИЙ, СКРИПУ́ЧИЙрозм. (про мороз). Після незвичайно довгої і лагідної осені настала відразу люта, морозна зима (І. Франко); Раз після довгої лютої спеки почалася страшна буря (казка); Тривали нестерпні холоди (І. Ле); Надворі була страшна спека (І. Нечуй-Левицький); А зав’юга на порозі, Холоди пішли страшні (Д. Білоус); Мороз був скажений (Й. Багмут); У нас така скажена спека знову, що аж думки в голові розтають (Леся Українка); Несамовиті вітри закручували туман у тугі чорні спіралі (В. Собко); То земля парує під промінням нещадного сонця (Ю. Збанацький); Безпощадне сонце ворогує з землею (О. Довженко); Над кораблем похмура тінь від хмарки і нещадний рясний дощ (О. Левада); Шалений вітер ламав дерева, зривав дахи (М. Трублаїні); Вирушали удосвіта, холодком, поки не було ще отієї шаленої спеки (І. Муратов); Під злу завірюху Навальний вітрище Руйнує, ламає поміж деревами Лиш ті, що найвищі (А. Кримський); Я все тут.. люблю У всяку пору. І травень розквітлий.., І січень, коли завірюха злюща (П. Дорошко); Лине синове слово живе про бої, про жорстокі морози, про хрещення його бойове... (В. Сосюра); Гримить-гуде за тучами, Ллє зливою злостивою Над матір’ю над сивою (М. Рильський); Гуде, висвистує оскаженілий вітер (А. Хижняк); Від пекельної спеки люди мусили ховатись до своїх саманових темних халупок (О. Досвітній); У канцелярії панував пекельний холод (І. Франко); Від нестямної спеки ви зневіряєтесь на свої очі (Панас Мирний); Немилосердне степове сонце щоліта випивало з річки половину води (М. Іщенко); Осатанілий вітер розхитував бурову (І. Цюпа); Надворі був тріскучий мороз, з вітром (Я. Гримайло); Скалочками виблискує на подвір’ї скрипучий мороз (І. Микитенко). - Пор. 1. несте́рпний, 1. си́льний.
ПІДСТУ́ПНИЙ (який своєю поведінкою прикриває злі наміри; властивий такій людині), ПІ́ДЛИЙ, ПІДЛО́ТНИЙ, ОБЛУ́ДНИЙ, НЕПЕ́ВНИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КА́ВЕРЗНИЙрозм.,ОБЛУ́ДЛИВИЙрозм.; ПЕКЕ́ЛЬНИЙрозм.,ДИЯ́ВОЛЬСЬКИЙрозм.,ГАДЮ́ЧИЙ розм.,ЗМІЇ́НИЙрозм. (про заміри, вчинки, риси такої людини). Підступний боярин був, князя Данила вбити хотів (С. Пушик); - Тут дехто з ваших односельчан радив вам віддатися на ласку царських прислужників.. Підступна порада! (А. Головко); - Тепер вона не буде терпіти коло себе чоловіка,.. що ображає її людську гідність, не буде терпіти людину підлу й нікчемну (Є. Гуцало); Одійде в морок підле і лукаве, Холуйство у минувшину спливе (В. Симоненко); Він підбурив [хлопця] на брудний і підлотний злочин (З. Тулуб); Розбещений, картинний і облудний, він засліпить дівчину своїми вишуканими словами (М. Чабанівський); Її вже навіть острах бере, що ніхто його тут не розгадає, всіх він задурманить своїми облудними речами (О. Гончар); [Парвус:] Мені оті патриції непевні, не бачу я в них щирості такої, як у плебеїв (Леся Українка); Вона.. забула про існування Миколи Сухопари й інших бешкетників, від яких можна було чекати каверзних витівок (О. Донченко); Його я знаю добре.. Отруйні зуби кобри, Облудливі слівця! (Д. Павличко); Дівчата цей раз менше таїлися, цілком недвозначно виявляли свої пекельні наміри (К. Гордієнко); В Лакшуна, кажуть, абсолютно ідіотські очі, а за ними криється диявольська хитрість шпигуна... (М. Стельмах); Вона бачила.. той зміїний усміх (ще мовби здержуваний!), що блукав на гадючих устах пані Наської... (Олена Пчілка). - Пор. лицемі́рний, 1. хи́трий.