-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

ЗВИЧА́ЙНОвставн. сл. (уживається для підтвердження думки), ПРИРО́ДНО, НАТУРА́ЛЬНО, Я́СНО, ПЕ́ВНО[ПЕ́ВНЕ], ПЕ́ВНА РІЧ, РОЗУМІ́ЄТЬСЯ, БЕЗПЕРЕ́ЧНОпідсил.,БЕЗУМО́ВНОпідсил.,БЕЗСУМНІ́ВНОпідсил.,БЕЗ СУ́МНІВУпідсил., ЗВІ́СНОрозм.В системі виховання він, звичайно, нічого не тямить, зате переконаний, що без нього там діло не піде (Григорій Тютюнник); Я, природно, не бажав би зв’язувати себе такою обіцянкою (І. Кулик); - Може, вам, тату, допомогти чим-небудь?.. То я, натурально, допоможу (Григорій Тютюнник); - Ну, ясно ж, нехай заходить (А. Головко); - Але умова, Павле Макаровичу, - ви книжки не зачитуєте. - Ну, певно ж (А. Головко); Але то й є секрет великого художнього твору, що він не старіється, лише перероджується - в людській уяві, певна річ, бо тільки ж там він і живе (М. Рильський); Згодом, розуміється, пішли інші інтереси, і за ними відійшла набік ота дитяча дружба (Є. Кротевич); Голос, що пролунав у коридорі, належав, безперечно, командирові корабля Журбі (М. Ткач); Ну, та, звісно, на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (М. Коцюбинський).
МА́БУ́ТЬвст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО[ПЕ́ВНЕ], НАПЕ́ВНО[НАПЕ́ВНЕ], ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИрозм.,ОЧЕВИ́ДЬКИрозм., ПРО́БІрозм.,ПАКрозм.,ПА́КИрозм.,ВІ́ДАЙрозм.,АЧЕ́Йрозм.,МА́БУ́ТИзаст.,МА́БІ́ТЬдіал., МАЙдіал.,БЕ́ЗМАЛЬдіал.; НАДІ́СЬ[НАДІ́ЙСЬ]розм. (з відтінком вірогідності); МО́ЖЕ, МОЖЛИ́ВО, МО’діал.,ПРАВДОПОДІ́БНОдіал. (уживається для вираження припущення). Над самою річкою стояло здорове шатро, мабуть, якогось багатого цигана (І. Нечуй-Левицький); Либонь, уже десяте літо, Як людям дав я "Кобзаря" (Т. Шевченко); Ви, певно, гніваєтесь на мене, що так давно вже писали (М. Коцюбинський); - За участь в такій експедиції вас, напевно, чекає нагорода (З. Тулуб); - Зле, пане, робите: у бабів є гроші! Ще, допевне, з тих, що собі наскладали крадьки (Лесь Мартович); Попався під ноги якийсь плай. Був, очевидно, якийсь давній, закинений, бо часто зовсім зникав з-під ніг (Г. Хоткевич); Щось, видно, хороше твердив Шестірний (Панас Мирний); Отямилась [Зінька] тільки на городі в дядька Гордія - видко, впала через тин, як бігла (А. Головко); Розмова Полі почала доходити ще глухіше - очевидячки, жінка перейшла до трюму (Ю. Яновський); І коваль, Зінчин батько, пробі, запишеться (А. Головко); - Бог з тобою!.. Сто вовків!.. Та б село почуло! - Та воно, пак, і не сто, А п’ятдесят було (С. Руданський); Ледве чутно скрипнули двері, - відай, хтось вийшов з хати (І. Франко); Була то ніч, з усіх ночей Найнеспокійніша, ачей (О. Підсуха); Вдарив і грім похоронний... Нічого, мабути ждать: Треба людині сторонній Шану останню віддать (П. Грабовський); Говорив [Іван] тоді за призви, що його, май, в москалі візмуть... (Леся Українка); Сусідки хитали головами над дитиною та пророкували, що, безмаль, з неї нічого не буде (Леся Українка); - Йди сам додому цею стежкою, а я піду іншою, бо вже наші стежки, надісь, розійшлись навіки (І. Нечуй-Левицький); Може, ставши льотчиком відомим, Пронесеш ти славу на крилі, А можливо, будеш агрономом Не в надхмар’ї, просто на землі (П. Дорошко); [Левко:] А чого ж це, молодиця, плачете?Мо’, горе яке, мо’, біда яка настала? (С. Васильченко); Ключ від мого покою забирав з собою, бо, правдоподібно, забавлюсь довше (О. Кобилянська).
НАПЕ́ВНО[НАПЕ́ВНЕ] (у повній відповідності до дійсності, до справжнього стану речей), ПЕ́ВНО[ПЕ́ВНЕрідше], ТО́ЧНО, ДОСТОВІ́РНО, ДОСТО́ТУ, ДОСТЕМЕ́ННО, НЕСТЕМЕ́ННОрозм.,ДОСТО́ТНОрідко.Про це дехто догадувався, дехто і напевне знав (А. Головко); Тепер усе піде по-іншому. Вже тепер можемо сказати цілком певно: плакали межі на куркульських ланах! (О. Довженко); - Уже як стражник казав оте Омелькові, то то вже певно (Панас Мирний); - Твоя квартира і барахло, - похмуро відрубав Князьковський, - реквізиції не підлягають, це точно (Ю. Смолич); - А мудрий цар Соломон до Суламіфі пішки ходив, не їздив.. Це, Семене, тепер уже достовірно відомо (І. Ле); Я, коли хочеш, розкажу достоту, Я чоловік бувалий, знаю все (Леся Українка); Де саме розміщено заряди, Кравець знав достеменно (С. Голованівський).