певний 2

-1-
іменник чоловічого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Пе́вний  
родовий Пе́вного  
давальний Пе́вному  
знахідний Пе́вний  
орудний Пе́вним  
місцевий на/у Пе́вному  
кличний Пе́вний  
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний пе́вний пе́вна пе́вне пе́вні
родовий пе́вного пе́вної пе́вного пе́вних
давальний пе́вному пе́вній пе́вному пе́вним
знахідний пе́вний, пе́вного пе́вну пе́вне пе́вні, пе́вних
орудний пе́вним пе́вною пе́вним пе́вними
місцевий на/у пе́вному, пе́внім на/у пе́вній на/у пе́вному, пе́внім на/у пе́вних

Словник синонімів

ВІ́РНИЙ (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях, нездатний на зраду), ВІ́ДДАНИЙ, НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, НЕЗРА́ДНИЙрідше, НЕЗМІ́ННИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ПОСТІ́ЙНИЙ, НЕПІДКУ́ПНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ. З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М. Коцюбинський); Саня відданий, добрий товариш, ніколи не підведе друга, і його всі любили (О. Копиленко); [Руфін:] Так, батьку, вір мені, - немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Леся Українка); Сусіда запальний, увічливий, щирий. Товариш правдивий, незрадний (А. Кримський); Згадай про них, товаришів незмінних - Степовиків, поморів, шахтарів, - .. в одвазі й вірності єдиних (М. Рильський); Сагайдачний того ж дня виїхав з Києва, взявши з собою десятеро певних козаків (З. Тулуб); Жіноче серце! .. Чого бажаєш? В чім змінне ти, і в чім постійне? (І. Франко); [Д. Жуан:] Всі слуги - суворі, збройні, непідкупні (Леся Українка).
НАДІ́ЙНИЙ (про людину - який викликає повне довір’я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), ПЕ́ВНИЙ, ВІ́РНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ, ПЕРЕВІ́РЕНИЙ, ВИ́ВІРЕНИЙ (який виправдав себе на ділі). І не втаю: Я поміж них шукав Собі надійних, вірних подорожніх (М. Нагнибіда); На тачанці стояв кулемет, удосконалений і пристріляний, слухняний і повороткий, вивірений, надійний "максим" (Ю. Яновський); Кармелюк був обережний і до себе приймав тільки людей певних і випробуваних (В. Кучер); Дід Галактіон сказав, що є один певний і справжній засіб упіймати вусате страховище [сома] (О. Донченко); - ..Довірені люди. Посадовити скрізь таких сповірених, перевірених, передовірених (П. Загребельний); Перевірений метод. - Пор. благонаді́йний.
НЕМИНУ́ЧИЙ (про дію, подію, явище - якого не можна уникнути, відвернути),НЕОДМІ́ННИЙ, НЕВІДВОРО́ТНИЙ, НЕВІДХИ́ЛЬНИЙ, НЕУСУВНИ́Йрідше (про щось перев. небажане - якому не можна перешкодити здійснитися, реалізуватися); НЕВБЛАГА́ННИЙ, НЕВМОЛИ́МИЙ (про щось дуже небажане - якого не можна стримати, який наближається, насувається незважаючи ні на що); ПЕ́ВНИЙ (зі сл. смерть, кінець і т. ін.); ФАТА́ЛЬНИЙ, РОКО́ВАНИЙпоет. (нібито наперед зумовлений, визначений для кого-небудь обставинами, долею тощо й тому невідворотний). В другій половині ночі шторм досяг такої сили, що катастрофа здавалась декому неминучою (О. Гончар); - Я хочу, щоб мені доповідали не про вади і неув’язки, завжди неодмінні при швидкому пересуванні полків, а щоб ті неув’язки були усунені (П. Кочура); Чорні здиблені хвилі, народжуючись невідомо де в просторах світового океану, йшли одна за другою з невідворотною послідовністю (О. Сизоненко); Сумує гуцул тільки в полонині, як виграє на тужній трембіті, та ще хіба.., коли в його хатину заглядає невблаганне марево голоду (М. Ірчан); - Така невмолима діалектика життя (А. Головко); Один з офіцерів порадив залишити його в засідці.. Це була певна смерть (О. Гончар); Те, що в нормальних умовах Ольга вважала б за чисто випадкове, тепер в’язалося в її уяві в одне суцільне плетиво причин і наслідків, що тяжіло над нею з фатальною неминучістю (Ірина Вільде); "Тадеуш" [поема А. Міцкевича] поєднує в собі розлогу картину старошляхетського, рокованого загину та життя з м’яким, а проте безжальним сміхом (М. Рильський).
ПРА́ВИЛЬНИЙ (який відповідає дійсному станові речей, не розходиться з правдою), І́СТИННИЙ, СПРАВЕДЛИ́ВИЙ, ПРА́ВИЙ, ПРАВДИ́ВИЙрідше,ПЕ́ВНИЙ. Роз’яснювати правильну лінію демократичних сил; Я вам розкажу саму істинну правду, що не далеко було, а у нашому Харкові (Г. Квітка-Основ’яненко); Справедлива увага - се хірургічна операція: болить і помагає, несправедлива увага - се сліпий вистріл (І. Франко); За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий шлях (Леся Українка); Враження наші щоденні на прикладі нас упевняють І накеровують думку на висновок певний, правдивий, що сотворіння живі з нечуттєвих походять начатків (переклад М. Зерова).
УПЕ́ВНЕНИЙ[ВПЕ́ВНЕНИЙ]у кому, чому, перев. з спол. що (який має тверде переконання щодо когось, чогось), ПЕРЕКО́НАНИЙ, ПЕ́ВНИЙ[ПЕВЕН]. В порядності Грицька Тимоха був упевнений, бо знав його змалку (А. Головко); Він впевнений, що Федора нічого не знає про його останні зальоти (М. Стельмах); Я був глибоко переконаний в перемозі, і переміг (О. Довженко); Ти працюєш, ти певний мети (В. Сосюра).
ЧІТКИ́Й (про кроки, рухи тощо), ТВЕРДИ́Й, КАРБО́ВАНИЙ, ПЕ́ВНИЙ, КО́ВАНИЙрозм., ВИРА́ЗНИЙрідше.-Підійди! - Зв’язковий підійшов чітким кроком (Ю. Яновський); - Прощавайте, мамо! - раптом сказав він хрипло.. і твердою ходою подався услід за товаришами(Леся Українка); Карбованим кроком юнаки входили до міста (І. Багмут); Бушують юрбами майдани, ясна для кожного мета. І певний крок гримить і тане (В. Сосюра); Кований крок вартових чувся на вулицях (В. Собко); Встав [Антін] знову з крісла і заходив по хаті важким, виразним кроком (М. Коцюбинський).
ЯКИ́ЙСЬзайм. неознач. (невідомо який), КОТРИ́ЙСЬ, ОДИ́Н, ХТО́ЗНА-ЯКИ́Йрозм., КА́ЗНА-ЯКИ́Й розм. рідше; ДЕ́ЯКИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ДЕ́КОТРИЙ (точно не визначений). Якийсь чоловік віз снопи з поля (І. Нечуй-Левицький); Коли мандрували козаки на Січ, то завертали сюди, щоб запастися списами. Отоді, може, котрийсь козак і зачепився тут за якусь, поклавши початок династії (О. Гончар); Раїса чула часом у серці певну ніжність, якесь материне почуття до цього знівеченого життя (М. Коцюбинський); Їхала.. одна скупа пані й везла з собою усі свої скарби великі (Марко Вовчок); Цей дріт приносить телеграми хтозна з якої далини (М. Рильський); В її клункові були коралі та деяка одежина (М. Коцюбинський); Полк мав просуватися вперед загонами і.., можливо, діяти певний час децентралізовано (О. Гончар); - Я примітив, що декотрі дами міняють убрання по два й по три рази на день... (І. Нечуй-Левицький).

Словник фразеологізмів

трима́ти (держа́ти) на [пе́вній] ві́дстані (ві́ддалі) кого. Не допускати з ким-небудь близьких стосунків або взагалі не спілкуватися. Чому тримає [Лариса] мене на відстані і не бажає зійтися ближче? (Валерій Шевчук); Поклала [Клава] собі раз і на все життя залишатися самотньою, тримати всіх на віддалі товариських відносин, не ближче (В. Собко); До Новицької потяглося багато залицяльників, та вона суворо тримала всіх на певній віддалі (Г. Григор’єв). потри́мати на ві́дстані (деякий час). Я потримав його на відстані ще чотири дні, щоб він, як то кажуть, дозрів, потім підкликав його й запитав: — Ти можеш мене провести? (А. Дімаров).

трима́ти (держа́ти) на [пе́вній] ві́дстані (ві́ддалі) кого. Не допускати з ким-небудь близьких стосунків або взагалі не спілкуватися. Чому тримає [Лариса] мене на відстані і не бажає зійтися ближче? (Валерій Шевчук); Поклала [Клава] собі раз і на все життя залишатися самотньою, тримати всіх на віддалі товариських відносин, не ближче (В. Собко); До Новицької потяглося багато залицяльників, та вона суворо тримала всіх на певній віддалі (Г. Григор’єв). потри́мати на ві́дстані (деякий час). Я потримав його на відстані ще чотири дні, щоб він, як то кажуть, дозрів, потім підкликав його й запитав: — Ти можеш мене провести? (А. Дімаров).

до пе́вної (яко́їсь, де́якої і т. ін.) мі́ри. Частково, трохи, все-таки і т. ін.— Ну, ви, прапорщику, теж, до певної міри, військова людина (А. Головко); Відай парадокс: “чим гірше, тим ліпше” має до певної міри свою рацію (Леся Українка); — Можливо, до певної міри, Володько, ти й маєш рацію! — погодився Брянський (О. Гончар); Він [літератор] береже “спадщину” не як “архіваріус”: для нього в ній цінні ті риси, які до певної міри зв’язують її з новим часом, з нашою епохою (З журналу).

відо́ма (пе́вна, приро́дна, зві́сна) річ. Зрозуміло; без сумніву. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Марко Вовчок); [Круста:] Та певна річ! Римлянин же порядний не пристане до секти бузувірної, що богом собі осла назвала? (Леся Українка); І от саме.. в першу хвилину зустрічі, природна річ, в усіх них послабла пильність (А. Головко); Звісна річ, усім тяжка розлука з тим, що називається: життя (М. Рильський).

пе́вною (яко́юсь, тіє́ю чи і́ншою і т. ін.) мі́рою. Частково, трохи, все-таки і т. ін. І не гадай, що кольори, якими оздоблено речі, Певною мірою відповідають забарвленню власних Первопочатків, з яких утворилась матерія їхня (М. Зеров); Це певною мірою породило благодушні настрої як у місцевих органів влади, так і в населення (З газети); Велич наростаючих подій і усвідомлення того, що ці неймовірні події якоюсь мірою залежать від нього безпосередньо, сповнювало Хому новою, не звіданою досі гордістю (О. Гончар); Майже в кожному нормативному словнику сучасної мови відображені більшою чи меншою мірою діалектизми або обласні слова (Рідне сл.).

трима́ти (держа́ти) на [пе́вній] ві́дстані (ві́ддалі) кого. Не допускати з ким-небудь близьких стосунків або взагалі не спілкуватися. Чому тримає [Лариса] мене на відстані і не бажає зійтися ближче? (Валерій Шевчук); Поклала [Клава] собі раз і на все життя залишатися самотньою, тримати всіх на віддалі товариських відносин, не ближче (В. Собко); До Новицької потяглося багато залицяльників, та вона суворо тримала всіх на певній віддалі (Г. Григор’єв). потри́мати на ві́дстані (деякий час). Я потримав його на відстані ще чотири дні, щоб він, як то кажуть, дозрів, потім підкликав його й запитав: — Ти можеш мене провести? (А. Дімаров).

трима́ти (держа́ти) на [пе́вній] ві́дстані (ві́ддалі) кого. Не допускати з ким-небудь близьких стосунків або взагалі не спілкуватися. Чому тримає [Лариса] мене на відстані і не бажає зійтися ближче? (Валерій Шевчук); Поклала [Клава] собі раз і на все життя залишатися самотньою, тримати всіх на віддалі товариських відносин, не ближче (В. Собко); До Новицької потяглося багато залицяльників, та вона суворо тримала всіх на певній віддалі (Г. Григор’єв). потри́мати на ві́дстані (деякий час). Я потримав його на відстані ще чотири дні, щоб він, як то кажуть, дозрів, потім підкликав його й запитав: — Ти можеш мене провести? (А. Дімаров).

у тій чи і́ншій (де́якій, пе́вній і т. ін.) мі́рі. Частково, трохи, все-таки тощо. Записував.. все, що йому було відомо про тих людей, яких він в тій чи іншій мірі вважав підозрілими (Григорій Тютюнник); Писалося ж це в ім’я доброго звичаю і з поваги до свого роду, а в деякій мірі на пораду артистам (О. Довженко); — Ну… служили в певній мірі — Он як! — відповів Щорс (О. Довженко); Із багатьох українських говорів за основу літературної мови ліг говір головно південнокиївський .. і тільки в малій мірі — полтавський (І. Огієнко).

-2-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Пе́вний  
родовий Пе́вного  
давальний Пе́вному  
знахідний Пе́вний  
орудний Пе́вним  
місцевий на/у Пе́вному  
кличний Пе́вний  
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний пе́вний пе́вна пе́вне пе́вні
родовий пе́вного пе́вної пе́вного пе́вних
давальний пе́вному пе́вній пе́вному пе́вним
знахідний пе́вний, пе́вного пе́вну пе́вне пе́вні, пе́вних
орудний пе́вним пе́вною пе́вним пе́вними
місцевий на/у пе́вному, пе́внім на/у пе́вній на/у пе́вному, пе́внім на/у пе́вних

Словник синонімів

ВІ́РНИЙ (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях, нездатний на зраду), ВІ́ДДАНИЙ, НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, НЕЗРА́ДНИЙрідше, НЕЗМІ́ННИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ПОСТІ́ЙНИЙ, НЕПІДКУ́ПНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ. З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М. Коцюбинський); Саня відданий, добрий товариш, ніколи не підведе друга, і його всі любили (О. Копиленко); [Руфін:] Так, батьку, вір мені, - немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Леся Українка); Сусіда запальний, увічливий, щирий. Товариш правдивий, незрадний (А. Кримський); Згадай про них, товаришів незмінних - Степовиків, поморів, шахтарів, - .. в одвазі й вірності єдиних (М. Рильський); Сагайдачний того ж дня виїхав з Києва, взявши з собою десятеро певних козаків (З. Тулуб); Жіноче серце! .. Чого бажаєш? В чім змінне ти, і в чім постійне? (І. Франко); [Д. Жуан:] Всі слуги - суворі, збройні, непідкупні (Леся Українка).
НАДІ́ЙНИЙ (про людину - який викликає повне довір’я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), ПЕ́ВНИЙ, ВІ́РНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ, ПЕРЕВІ́РЕНИЙ, ВИ́ВІРЕНИЙ (який виправдав себе на ділі). І не втаю: Я поміж них шукав Собі надійних, вірних подорожніх (М. Нагнибіда); На тачанці стояв кулемет, удосконалений і пристріляний, слухняний і повороткий, вивірений, надійний "максим" (Ю. Яновський); Кармелюк був обережний і до себе приймав тільки людей певних і випробуваних (В. Кучер); Дід Галактіон сказав, що є один певний і справжній засіб упіймати вусате страховище [сома] (О. Донченко); - ..Довірені люди. Посадовити скрізь таких сповірених, перевірених, передовірених (П. Загребельний); Перевірений метод. - Пор. благонаді́йний.
НЕМИНУ́ЧИЙ (про дію, подію, явище - якого не можна уникнути, відвернути),НЕОДМІ́ННИЙ, НЕВІДВОРО́ТНИЙ, НЕВІДХИ́ЛЬНИЙ, НЕУСУВНИ́Йрідше (про щось перев. небажане - якому не можна перешкодити здійснитися, реалізуватися); НЕВБЛАГА́ННИЙ, НЕВМОЛИ́МИЙ (про щось дуже небажане - якого не можна стримати, який наближається, насувається незважаючи ні на що); ПЕ́ВНИЙ (зі сл. смерть, кінець і т. ін.); ФАТА́ЛЬНИЙ, РОКО́ВАНИЙпоет. (нібито наперед зумовлений, визначений для кого-небудь обставинами, долею тощо й тому невідворотний). В другій половині ночі шторм досяг такої сили, що катастрофа здавалась декому неминучою (О. Гончар); - Я хочу, щоб мені доповідали не про вади і неув’язки, завжди неодмінні при швидкому пересуванні полків, а щоб ті неув’язки були усунені (П. Кочура); Чорні здиблені хвилі, народжуючись невідомо де в просторах світового океану, йшли одна за другою з невідворотною послідовністю (О. Сизоненко); Сумує гуцул тільки в полонині, як виграє на тужній трембіті, та ще хіба.., коли в його хатину заглядає невблаганне марево голоду (М. Ірчан); - Така невмолима діалектика життя (А. Головко); Один з офіцерів порадив залишити його в засідці.. Це була певна смерть (О. Гончар); Те, що в нормальних умовах Ольга вважала б за чисто випадкове, тепер в’язалося в її уяві в одне суцільне плетиво причин і наслідків, що тяжіло над нею з фатальною неминучістю (Ірина Вільде); "Тадеуш" [поема А. Міцкевича] поєднує в собі розлогу картину старошляхетського, рокованого загину та життя з м’яким, а проте безжальним сміхом (М. Рильський).
ПРА́ВИЛЬНИЙ (який відповідає дійсному станові речей, не розходиться з правдою), І́СТИННИЙ, СПРАВЕДЛИ́ВИЙ, ПРА́ВИЙ, ПРАВДИ́ВИЙрідше,ПЕ́ВНИЙ. Роз’яснювати правильну лінію демократичних сил; Я вам розкажу саму істинну правду, що не далеко було, а у нашому Харкові (Г. Квітка-Основ’яненко); Справедлива увага - се хірургічна операція: болить і помагає, несправедлива увага - се сліпий вистріл (І. Франко); За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий шлях (Леся Українка); Враження наші щоденні на прикладі нас упевняють І накеровують думку на висновок певний, правдивий, що сотворіння живі з нечуттєвих походять начатків (переклад М. Зерова).
УПЕ́ВНЕНИЙ[ВПЕ́ВНЕНИЙ]у кому, чому, перев. з спол. що (який має тверде переконання щодо когось, чогось), ПЕРЕКО́НАНИЙ, ПЕ́ВНИЙ[ПЕВЕН]. В порядності Грицька Тимоха був упевнений, бо знав його змалку (А. Головко); Він впевнений, що Федора нічого не знає про його останні зальоти (М. Стельмах); Я був глибоко переконаний в перемозі, і переміг (О. Довженко); Ти працюєш, ти певний мети (В. Сосюра).
ЧІТКИ́Й (про кроки, рухи тощо), ТВЕРДИ́Й, КАРБО́ВАНИЙ, ПЕ́ВНИЙ, КО́ВАНИЙрозм., ВИРА́ЗНИЙрідше.-Підійди! - Зв’язковий підійшов чітким кроком (Ю. Яновський); - Прощавайте, мамо! - раптом сказав він хрипло.. і твердою ходою подався услід за товаришами(Леся Українка); Карбованим кроком юнаки входили до міста (І. Багмут); Бушують юрбами майдани, ясна для кожного мета. І певний крок гримить і тане (В. Сосюра); Кований крок вартових чувся на вулицях (В. Собко); Встав [Антін] знову з крісла і заходив по хаті важким, виразним кроком (М. Коцюбинський).
ЯКИ́ЙСЬзайм. неознач. (невідомо який), КОТРИ́ЙСЬ, ОДИ́Н, ХТО́ЗНА-ЯКИ́Йрозм., КА́ЗНА-ЯКИ́Й розм. рідше; ДЕ́ЯКИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ДЕ́КОТРИЙ (точно не визначений). Якийсь чоловік віз снопи з поля (І. Нечуй-Левицький); Коли мандрували козаки на Січ, то завертали сюди, щоб запастися списами. Отоді, може, котрийсь козак і зачепився тут за якусь, поклавши початок династії (О. Гончар); Раїса чула часом у серці певну ніжність, якесь материне почуття до цього знівеченого життя (М. Коцюбинський); Їхала.. одна скупа пані й везла з собою усі свої скарби великі (Марко Вовчок); Цей дріт приносить телеграми хтозна з якої далини (М. Рильський); В її клункові були коралі та деяка одежина (М. Коцюбинський); Полк мав просуватися вперед загонами і.., можливо, діяти певний час децентралізовано (О. Гончар); - Я примітив, що декотрі дами міняють убрання по два й по три рази на день... (І. Нечуй-Левицький).

Словник фразеологізмів

трима́ти (держа́ти) на [пе́вній] ві́дстані (ві́ддалі) кого. Не допускати з ким-небудь близьких стосунків або взагалі не спілкуватися. Чому тримає [Лариса] мене на відстані і не бажає зійтися ближче? (Валерій Шевчук); Поклала [Клава] собі раз і на все життя залишатися самотньою, тримати всіх на віддалі товариських відносин, не ближче (В. Собко); До Новицької потяглося багато залицяльників, та вона суворо тримала всіх на певній віддалі (Г. Григор’єв). потри́мати на ві́дстані (деякий час). Я потримав його на відстані ще чотири дні, щоб він, як то кажуть, дозрів, потім підкликав його й запитав: — Ти можеш мене провести? (А. Дімаров).

трима́ти (держа́ти) на [пе́вній] ві́дстані (ві́ддалі) кого. Не допускати з ким-небудь близьких стосунків або взагалі не спілкуватися. Чому тримає [Лариса] мене на відстані і не бажає зійтися ближче? (Валерій Шевчук); Поклала [Клава] собі раз і на все життя залишатися самотньою, тримати всіх на віддалі товариських відносин, не ближче (В. Собко); До Новицької потяглося багато залицяльників, та вона суворо тримала всіх на певній віддалі (Г. Григор’єв). потри́мати на ві́дстані (деякий час). Я потримав його на відстані ще чотири дні, щоб він, як то кажуть, дозрів, потім підкликав його й запитав: — Ти можеш мене провести? (А. Дімаров).

до пе́вної (яко́їсь, де́якої і т. ін.) мі́ри. Частково, трохи, все-таки і т. ін.— Ну, ви, прапорщику, теж, до певної міри, військова людина (А. Головко); Відай парадокс: “чим гірше, тим ліпше” має до певної міри свою рацію (Леся Українка); — Можливо, до певної міри, Володько, ти й маєш рацію! — погодився Брянський (О. Гончар); Він [літератор] береже “спадщину” не як “архіваріус”: для нього в ній цінні ті риси, які до певної міри зв’язують її з новим часом, з нашою епохою (З журналу).

відо́ма (пе́вна, приро́дна, зві́сна) річ. Зрозуміло; без сумніву. Відома річ, кого огнем пече, тому скрізь вода мріється (Марко Вовчок); [Круста:] Та певна річ! Римлянин же порядний не пристане до секти бузувірної, що богом собі осла назвала? (Леся Українка); І от саме.. в першу хвилину зустрічі, природна річ, в усіх них послабла пильність (А. Головко); Звісна річ, усім тяжка розлука з тим, що називається: життя (М. Рильський).

пе́вною (яко́юсь, тіє́ю чи і́ншою і т. ін.) мі́рою. Частково, трохи, все-таки і т. ін. І не гадай, що кольори, якими оздоблено речі, Певною мірою відповідають забарвленню власних Первопочатків, з яких утворилась матерія їхня (М. Зеров); Це певною мірою породило благодушні настрої як у місцевих органів влади, так і в населення (З газети); Велич наростаючих подій і усвідомлення того, що ці неймовірні події якоюсь мірою залежать від нього безпосередньо, сповнювало Хому новою, не звіданою досі гордістю (О. Гончар); Майже в кожному нормативному словнику сучасної мови відображені більшою чи меншою мірою діалектизми або обласні слова (Рідне сл.).

трима́ти (держа́ти) на [пе́вній] ві́дстані (ві́ддалі) кого. Не допускати з ким-небудь близьких стосунків або взагалі не спілкуватися. Чому тримає [Лариса] мене на відстані і не бажає зійтися ближче? (Валерій Шевчук); Поклала [Клава] собі раз і на все життя залишатися самотньою, тримати всіх на віддалі товариських відносин, не ближче (В. Собко); До Новицької потяглося багато залицяльників, та вона суворо тримала всіх на певній віддалі (Г. Григор’єв). потри́мати на ві́дстані (деякий час). Я потримав його на відстані ще чотири дні, щоб він, як то кажуть, дозрів, потім підкликав його й запитав: — Ти можеш мене провести? (А. Дімаров).

трима́ти (держа́ти) на [пе́вній] ві́дстані (ві́ддалі) кого. Не допускати з ким-небудь близьких стосунків або взагалі не спілкуватися. Чому тримає [Лариса] мене на відстані і не бажає зійтися ближче? (Валерій Шевчук); Поклала [Клава] собі раз і на все життя залишатися самотньою, тримати всіх на віддалі товариських відносин, не ближче (В. Собко); До Новицької потяглося багато залицяльників, та вона суворо тримала всіх на певній віддалі (Г. Григор’єв). потри́мати на ві́дстані (деякий час). Я потримав його на відстані ще чотири дні, щоб він, як то кажуть, дозрів, потім підкликав його й запитав: — Ти можеш мене провести? (А. Дімаров).

у тій чи і́ншій (де́якій, пе́вній і т. ін.) мі́рі. Частково, трохи, все-таки тощо. Записував.. все, що йому було відомо про тих людей, яких він в тій чи іншій мірі вважав підозрілими (Григорій Тютюнник); Писалося ж це в ім’я доброго звичаю і з поваги до свого роду, а в деякій мірі на пораду артистам (О. Довженко); — Ну… служили в певній мірі — Он як! — відповів Щорс (О. Довженко); Із багатьох українських говорів за основу літературної мови ліг говір головно південнокиївський .. і тільки в малій мірі — полтавський (І. Огієнко).