пашня 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(зерно; злак; злакові культури)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пашня́  
родовий пашні́  
давальний пашні́  
знахідний пашню́  
орудний пашне́ю  
місцевий на/у пашні́  
кличний пашне́*  

Словник синонімів

ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́Крозм., ПО́ПА́Срозм., ПОПА́СИЩЕрозм.,ПА́СТІВЕНЬ[ПА́СТОВЕНЬ]діал., ПАШНЯ́діал., ПАСТЬБА́рідше;ВИ́ГІН (поблизу села); ТОЛО́КА (залишене під пар поле, що використовується для пасіння). Коли починалася весна, ми, сільські хлопчики, залишали книжки і продовжували вже іншу "науку" на пасовищі біля отари і череди (І. Цюпа); З пасовиська спускається колгоспна череда (Остап Вишня); Кожній отарі відвели окремий випас, окремих чабанів і доярок (З. Тулуб); На світанні.. пастухи виганяли худобу на царини (О. Гончар); Молодиці гнали своїх корів на пашу (Ю. Мокрієв); Вулицею пройшла на пастівник череда (О. Донченко); За селом на попасі сидить свинопас (Л. Первомайський); Оце коло хутора і попасище моє (Словник Б. Грінченка); На пастівні, у вільшині, що підступала до самісінького подвір’я, невгавали соловейки (М. Олійник); Дарка.. чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Леся Українка); Череду вже з пашні женуть (Марко Вовчок); Підходять до мене селяни.. і заявляють, що коняка це в мене - начебто чумакова, яку вкупі з іншими шістьма в цю ніч було в них заведено з пастьби (А. Головко); За економією слався до кінця села широкий вигін, де весною і влітку пастушки пасли ягнята (І. Нечуй-Левицький); З весни випасали ми корів на толоці (О. Левада).
ХЛІБ (зерно хлібних злаків), ПАШНЯ́, ПАШНИ́ЦЯ, ЗБІ́ЖЖЯ. - Змолотимо та продамо половину хліба (І. Нечуй-Левицький); Мішок пашні; Пашницею засіймо скрізь поля (П. Грабовський); Повна комора збіжжя.
ХЛІБперев. мн.ХЛІБА́, ХЛІБИ́ (жито, пшениця, ячмінь, овес на пні, у стеблі), ХЛІ́БНІ ЗЛА́КИ, ПАШНЯ́, ПАШНИ́ЦЯ, ЗБІ́ЖЖЯ, КОЛОСОВІ́ КУЛЬТУ́РИ[ЗЕРНОВІ́ КУЛЬТУ́РИ]. Таке роздолля!Куди не глянь,як море, хлюпаються хліба (А. Головко); Щедра тут земля, щедре південне сонце, під промінням якого дозрівають злаки (І. Цюпа); У пору жнив наспіє час пашні Хвилясті кучері на ниві положити (М. Зеров); Хлібні поля - жито, пшениця і всяка пашниця - тяглися обабіч дороги (Г. Коцюба); Безкраї лани зеленого збіжжя, що саме красувались в той час, дрімали серед тихої ночі (М. Коцюбинський).
-2-
іменник жіночого роду
(пасовище) * Але: дві, три, чотири пашні́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пашня́  
родовий пашні́  
давальний пашні́  
знахідний пашню́  
орудний пашне́ю  
місцевий на/у пашні́  
кличний пашне́*  

Словник синонімів

ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́Крозм., ПО́ПА́Срозм., ПОПА́СИЩЕрозм.,ПА́СТІВЕНЬ[ПА́СТОВЕНЬ]діал., ПАШНЯ́діал., ПАСТЬБА́рідше;ВИ́ГІН (поблизу села); ТОЛО́КА (залишене під пар поле, що використовується для пасіння). Коли починалася весна, ми, сільські хлопчики, залишали книжки і продовжували вже іншу "науку" на пасовищі біля отари і череди (І. Цюпа); З пасовиська спускається колгоспна череда (Остап Вишня); Кожній отарі відвели окремий випас, окремих чабанів і доярок (З. Тулуб); На світанні.. пастухи виганяли худобу на царини (О. Гончар); Молодиці гнали своїх корів на пашу (Ю. Мокрієв); Вулицею пройшла на пастівник череда (О. Донченко); За селом на попасі сидить свинопас (Л. Первомайський); Оце коло хутора і попасище моє (Словник Б. Грінченка); На пастівні, у вільшині, що підступала до самісінького подвір’я, невгавали соловейки (М. Олійник); Дарка.. чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Леся Українка); Череду вже з пашні женуть (Марко Вовчок); Підходять до мене селяни.. і заявляють, що коняка це в мене - начебто чумакова, яку вкупі з іншими шістьма в цю ніч було в них заведено з пастьби (А. Головко); За економією слався до кінця села широкий вигін, де весною і влітку пастушки пасли ягнята (І. Нечуй-Левицький); З весни випасали ми корів на толоці (О. Левада).
ХЛІБ (зерно хлібних злаків), ПАШНЯ́, ПАШНИ́ЦЯ, ЗБІ́ЖЖЯ. - Змолотимо та продамо половину хліба (І. Нечуй-Левицький); Мішок пашні; Пашницею засіймо скрізь поля (П. Грабовський); Повна комора збіжжя.
ХЛІБперев. мн.ХЛІБА́, ХЛІБИ́ (жито, пшениця, ячмінь, овес на пні, у стеблі), ХЛІ́БНІ ЗЛА́КИ, ПАШНЯ́, ПАШНИ́ЦЯ, ЗБІ́ЖЖЯ, КОЛОСОВІ́ КУЛЬТУ́РИ[ЗЕРНОВІ́ КУЛЬТУ́РИ]. Таке роздолля!Куди не глянь,як море, хлюпаються хліба (А. Головко); Щедра тут земля, щедре південне сонце, під промінням якого дозрівають злаки (І. Цюпа); У пору жнив наспіє час пашні Хвилясті кучері на ниві положити (М. Зеров); Хлібні поля - жито, пшениця і всяка пашниця - тяглися обабіч дороги (Г. Коцюба); Безкраї лани зеленого збіжжя, що саме красувались в той час, дрімали серед тихої ночі (М. Коцюбинський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пашня́ па́шні
родовий пашні́ па́шень
давальний пашні́ па́шням
знахідний пашню́ па́шні
орудний пашне́ю па́шнями
місцевий на/у пашні́ на/у па́шнях
кличний па́шне* па́шні*