-1-
іменник жіночого роду
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | Паша́ | |
родовий | Паші́ | |
давальний | Паші́ | |
знахідний | Пашу́ | |
орудний | Паше́ю | |
місцевий | на/у Паші́ | |
кличний | Паше́* | |
відмінок | однина | множина |
називний | паша́ | паші́ |
родовий | паші́ | паші́в |
давальний | паші́ | паша́м |
знахідний | пашу́ | паші́в |
орудний | паше́ю | паша́ми |
місцевий | на/у паші́ | на/у паша́х |
кличний | паше́ | паші́ |
Словник синонімів
ПАША́, БАША́ фольк. Вітрила горять на фрегатах, Тікає турецький паша (М. Нагнибіда); Баша турецький, Недовірок християнський, вже по ринку походжає (дума).
-2-
іменник жіночого роду
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | Паша́ | |
родовий | Паші́ | |
давальний | Паші́ | |
знахідний | Пашу́ | |
орудний | Паше́ю | |
місцевий | на/у Паші́ | |
кличний | Паше́* | |
відмінок | однина | множина |
називний | паша́ | паші́ |
родовий | паші́ | паші́в |
давальний | паші́ | паша́м |
знахідний | пашу́ | паші́в |
орудний | паше́ю | паша́ми |
місцевий | на/у паші́ | на/у паша́х |
кличний | паше́ | паші́ |
Словник синонімів
ПАША́, БАША́ фольк. Вітрила горять на фрегатах, Тікає турецький паша (М. Нагнибіда); Баша турецький, Недовірок християнський, вже по ринку походжає (дума).
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | па́ша | |
родовий | па́ші | |
давальний | па́ші | |
знахідний | па́шу | |
орудний | па́шею | |
місцевий | на/у па́ші | |
кличний | па́ше* | |
Словник синонімів
КОРМ (їжа тварин), ПОЖИ́ВА, ПОЖИ́ВОК розм., ПОЖИ́ВНІСТЬ діал.; ПА́ША (трава, перев. на пасовищі). Не було такого дня, щоб Іван не їздив до лісу. Допомагав лісникам розвозити корм зголоднілим звірам (П. Загребельний); Сидіти б їм [горобчикам] під стріхами, Чекати б їм тепла, Та жаль, що всюди віхола Поживу замела (Г. Бойко); - Мусить пташка малесенька дбати, Де б водиці дістати краплинку, Де б під снігом поживку шукати (Леся Українка); Череда поспішала до доброї паші (І. Муратов); Корові привиділося, мабуть, що Фенчучка йде її доїти та й несе пашу (Марко Черемшина).
ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ [ПА́СТОВЕНЬ] діал., ПАШНЯ́ діал., ПАСТЬБА́ рідше; ВИ́ГІН (поблизу села); ТОЛО́КА (залишене під пар поле, що використовується для пасіння). Коли починалася весна, ми, сільські хлопчики, залишали книжки і продовжували вже іншу "науку" на пасовищі біля отари і череди (І. Цюпа); З пасовиська спускається колгоспна череда (Остап Вишня); Кожній отарі відвели окремий випас, окремих чабанів і доярок (З. Тулуб); На світанні.. пастухи виганяли худобу на царини (О. Гончар); Молодиці гнали своїх корів на пашу (Ю. Мокрієв); Вулицею пройшла на пастівник череда (О. Донченко); За селом на попасі сидить свинопас (Л. Первомайський); Оце коло хутора і попасище моє (Словник Б. Грінченка); На пастівні, у вільшині, що підступала до самісінького подвір’я, не вгавали соловейки (М. Олійник); Дарка.. чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Леся Українка); Череду вже з пашні женуть (Марко Вовчок); Підходять до мене селяни.. і заявляють, що коняка це в мене - начебто чумакова, яку вкупі з іншими шістьма в цю ніч було в них заведено з пастьби (А. Головко); За економією слався до кінця села широкий вигін, де весною і влітку пастушки пасли ягнята (І. Нечуй-Левицький); З весни випасали ми корів на толоці (О. Левада).
-3-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | Паша́ | |
родовий | Паші́ | |
давальний | Паші́ | |
знахідний | Пашу́ | |
орудний | Паше́ю | |
місцевий | на/у Паші́ | |
кличний | Паше́* | |
відмінок | однина | множина |
називний | паша́ | паші́ |
родовий | паші́ | паші́в |
давальний | паші́ | паша́м |
знахідний | пашу́ | паші́в |
орудний | паше́ю | паша́ми |
місцевий | на/у паші́ | на/у паша́х |
кличний | паше́ | паші́ |
Словник синонімів
ПАША́, БАША́ фольк. Вітрила горять на фрегатах, Тікає турецький паша (М. Нагнибіда); Баша турецький, Недовірок християнський, вже по ринку походжає (дума).
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | па́ша | |
родовий | па́ші | |
давальний | па́ші | |
знахідний | па́шу | |
орудний | па́шею | |
місцевий | на/у па́ші | |
кличний | па́ше* | |
Словник синонімів
КОРМ (їжа тварин), ПОЖИ́ВА, ПОЖИ́ВОК розм., ПОЖИ́ВНІСТЬ діал.; ПА́ША (трава, перев. на пасовищі). Не було такого дня, щоб Іван не їздив до лісу. Допомагав лісникам розвозити корм зголоднілим звірам (П. Загребельний); Сидіти б їм [горобчикам] під стріхами, Чекати б їм тепла, Та жаль, що всюди віхола Поживу замела (Г. Бойко); - Мусить пташка малесенька дбати, Де б водиці дістати краплинку, Де б під снігом поживку шукати (Леся Українка); Череда поспішала до доброї паші (І. Муратов); Корові привиділося, мабуть, що Фенчучка йде її доїти та й несе пашу (Марко Черемшина).
ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ [ПА́СТОВЕНЬ] діал., ПАШНЯ́ діал., ПАСТЬБА́ рідше; ВИ́ГІН (поблизу села); ТОЛО́КА (залишене під пар поле, що використовується для пасіння). Коли починалася весна, ми, сільські хлопчики, залишали книжки і продовжували вже іншу "науку" на пасовищі біля отари і череди (І. Цюпа); З пасовиська спускається колгоспна череда (Остап Вишня); Кожній отарі відвели окремий випас, окремих чабанів і доярок (З. Тулуб); На світанні.. пастухи виганяли худобу на царини (О. Гончар); Молодиці гнали своїх корів на пашу (Ю. Мокрієв); Вулицею пройшла на пастівник череда (О. Донченко); За селом на попасі сидить свинопас (Л. Первомайський); Оце коло хутора і попасище моє (Словник Б. Грінченка); На пастівні, у вільшині, що підступала до самісінького подвір’я, не вгавали соловейки (М. Олійник); Дарка.. чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Леся Українка); Череду вже з пашні женуть (Марко Вовчок); Підходять до мене селяни.. і заявляють, що коняка це в мене - начебто чумакова, яку вкупі з іншими шістьма в цю ніч було в них заведено з пастьби (А. Головко); За економією слався до кінця села широкий вигін, де весною і влітку пастушки пасли ягнята (І. Нечуй-Левицький); З весни випасали ми корів на толоці (О. Левада).