-1-
іменник жіночого роду
(річка в Росії)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Паша́  
родовий Паші́  
давальний Паші́  
знахідний Пашу́  
орудний Паше́ю  
місцевий на/у Паші́  
кличний Паше́*  
відмінок однина множина
називний паша́ паші́
родовий паші́ паші́в
давальний паші́ паша́м
знахідний пашу́ паші́в
орудний паше́ю паша́ми
місцевий на/у паші́ на/у паша́х
кличний паше́ паші́

Словник синонімів

ПАША́, БАША́фольк.Вітрила горять на фрегатах, Тікає турецький паша (М. Нагнибіда); Баша турецький, Недовірок християнський, вже по ринку походжає (дума).
-2-
іменник жіночого роду
(корм)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Паша́  
родовий Паші́  
давальний Паші́  
знахідний Пашу́  
орудний Паше́ю  
місцевий на/у Паші́  
кличний Паше́*  
відмінок однина множина
називний паша́ паші́
родовий паші́ паші́в
давальний паші́ паша́м
знахідний пашу́ паші́в
орудний паше́ю паша́ми
місцевий на/у паші́ на/у паша́х
кличний паше́ паші́

Словник синонімів

ПАША́, БАША́фольк.Вітрила горять на фрегатах, Тікає турецький паша (М. Нагнибіда); Баша турецький, Недовірок християнський, вже по ринку походжає (дума).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний па́ша  
родовий па́ші  
давальний па́ші  
знахідний па́шу  
орудний па́шею  
місцевий на/у па́ші  
кличний па́ше*  

Словник синонімів

КОРМ (їжа тварин), ПОЖИ́ВА, ПОЖИ́ВОКрозм., ПОЖИ́ВНІСТЬдіал.; ПА́ША (трава, перев. на пасовищі). Не було такого дня, щоб Іван не їздив до лісу. Допомагав лісникам розвозити корм зголоднілим звірам (П. Загребельний); Сидіти б їм [горобчикам] під стріхами, Чекати б їм тепла, Та жаль, що всюди віхола Поживу замела (Г. Бойко); - Мусить пташка малесенька дбати, Де б водиці дістати краплинку, Де б під снігом поживку шукати (Леся Українка); Череда поспішала до доброї паші (І. Муратов); Корові привиділося, мабуть, що Фенчучка йде її доїти та й несе пашу (Марко Черемшина).
ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́Крозм., ПО́ПА́Срозм., ПОПА́СИЩЕрозм.,ПА́СТІВЕНЬ[ПА́СТОВЕНЬ]діал., ПАШНЯ́діал., ПАСТЬБА́рідше;ВИ́ГІН (поблизу села); ТОЛО́КА (залишене під пар поле, що використовується для пасіння). Коли починалася весна, ми, сільські хлопчики, залишали книжки і продовжували вже іншу "науку" на пасовищі біля отари і череди (І. Цюпа); З пасовиська спускається колгоспна череда (Остап Вишня); Кожній отарі відвели окремий випас, окремих чабанів і доярок (З. Тулуб); На світанні.. пастухи виганяли худобу на царини (О. Гончар); Молодиці гнали своїх корів на пашу (Ю. Мокрієв); Вулицею пройшла на пастівник череда (О. Донченко); За селом на попасі сидить свинопас (Л. Первомайський); Оце коло хутора і попасище моє (Словник Б. Грінченка); На пастівні, у вільшині, що підступала до самісінького подвір’я, невгавали соловейки (М. Олійник); Дарка.. чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Леся Українка); Череду вже з пашні женуть (Марко Вовчок); Підходять до мене селяни.. і заявляють, що коняка це в мене - начебто чумакова, яку вкупі з іншими шістьма в цю ніч було в них заведено з пастьби (А. Головко); За економією слався до кінця села широкий вигін, де весною і влітку пастушки пасли ягнята (І. Нечуй-Левицький); З весни випасали ми корів на толоці (О. Левада).
-3-
іменник чоловічого роду, істота
(урядовець найвищого рангу в країнах Близького Сходу)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Паша́  
родовий Паші́  
давальний Паші́  
знахідний Пашу́  
орудний Паше́ю  
місцевий на/у Паші́  
кличний Паше́*  
відмінок однина множина
називний паша́ паші́
родовий паші́ паші́в
давальний паші́ паша́м
знахідний пашу́ паші́в
орудний паше́ю паша́ми
місцевий на/у паші́ на/у паша́х
кличний паше́ паші́

Словник синонімів

ПАША́, БАША́фольк.Вітрила горять на фрегатах, Тікає турецький паша (М. Нагнибіда); Баша турецький, Недовірок християнський, вже по ринку походжає (дума).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний па́ша  
родовий па́ші  
давальний па́ші  
знахідний па́шу  
орудний па́шею  
місцевий на/у па́ші  
кличний па́ше*  

Словник синонімів

КОРМ (їжа тварин), ПОЖИ́ВА, ПОЖИ́ВОКрозм., ПОЖИ́ВНІСТЬдіал.; ПА́ША (трава, перев. на пасовищі). Не було такого дня, щоб Іван не їздив до лісу. Допомагав лісникам розвозити корм зголоднілим звірам (П. Загребельний); Сидіти б їм [горобчикам] під стріхами, Чекати б їм тепла, Та жаль, що всюди віхола Поживу замела (Г. Бойко); - Мусить пташка малесенька дбати, Де б водиці дістати краплинку, Де б під снігом поживку шукати (Леся Українка); Череда поспішала до доброї паші (І. Муратов); Корові привиділося, мабуть, що Фенчучка йде її доїти та й несе пашу (Марко Черемшина).
ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́Крозм., ПО́ПА́Срозм., ПОПА́СИЩЕрозм.,ПА́СТІВЕНЬ[ПА́СТОВЕНЬ]діал., ПАШНЯ́діал., ПАСТЬБА́рідше;ВИ́ГІН (поблизу села); ТОЛО́КА (залишене під пар поле, що використовується для пасіння). Коли починалася весна, ми, сільські хлопчики, залишали книжки і продовжували вже іншу "науку" на пасовищі біля отари і череди (І. Цюпа); З пасовиська спускається колгоспна череда (Остап Вишня); Кожній отарі відвели окремий випас, окремих чабанів і доярок (З. Тулуб); На світанні.. пастухи виганяли худобу на царини (О. Гончар); Молодиці гнали своїх корів на пашу (Ю. Мокрієв); Вулицею пройшла на пастівник череда (О. Донченко); За селом на попасі сидить свинопас (Л. Первомайський); Оце коло хутора і попасище моє (Словник Б. Грінченка); На пастівні, у вільшині, що підступала до самісінького подвір’я, невгавали соловейки (М. Олійник); Дарка.. чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Леся Українка); Череду вже з пашні женуть (Марко Вовчок); Підходять до мене селяни.. і заявляють, що коняка це в мене - начебто чумакова, яку вкупі з іншими шістьма в цю ніч було в них заведено з пастьби (А. Головко); За економією слався до кінця села широкий вигін, де весною і влітку пастушки пасли ягнята (І. Нечуй-Левицький); З весни випасали ми корів на толоці (О. Левада).