-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний паху́чий паху́ча паху́че паху́чі
родовий паху́чого паху́чої паху́чого паху́чих
давальний паху́чому паху́чій паху́чому паху́чим
знахідний паху́чий, паху́чого паху́чу паху́че паху́чі, паху́чих
орудний паху́чим паху́чою паху́чим паху́чими
місцевий на/у паху́чому, паху́чім на/у паху́чій на/у паху́чому, паху́чім на/у паху́чих

Словник синонімів

ЗАПАШНИ́Й (який має приємний запах), ДУХМЯ́НИЙ, АРОМА́ТНИЙ, ПАХУ́ЩИЙрозм.,ЗАПАХУ́ЩИЙрозм.,ПАШИ́СТИЙрозм.,ПАХУ́ЧИЙрозм.,ЗАПАШИ́СТИЙрозм.,БЛАГОУХА́ННИЙкнижн., поет.,ПАХКИ́Йрідко,ДУХОВИ́ТИЙрідко.Весна запашною травою і цвітом нас кличе в луги (О. Ющенко); П’янкий і духмяний полудень завис над лугами (М. Стельмах); З-під лопат золотистим розсипом злітала вгору духмяна, пахуща пшениця (С. Журахович); Яків знайшов суницю, червону, ароматну (А. Шиян); Запахуща квітка гарна Розцвілась на весь садок (П. Грабовський); Квіти клоняться пашисті (М. Рильський); Троянди пахучі п’янкіше запахнуть (М. Рильський); Сонце розлилося, і сама ти вже ніби розчиняєшся в солодкій млості природи, в її запашистих медах... (О. Гончар); Коли ще сплять вітри в лугах благоуханних, на квіти, на траву крізь сльози я дивлюсь (В. Сосюра); Пахким холодним ароматом любисток з м’ятою змагавсь (І. Гончаренко).
ПАХУ́ЧИЙ (наділений сильним запахом), ПАХУ́ЩИЙрозм., ПАХКИ́Йрідше.Мар’ян виломлює з кільця шматок пахучої зморшкуватої ковбаси (М. Стельмах); [Мотрона (понюхала його мило. Обернулась до Никандра):] А пахуще ж яке! (М. Куліш); Підчаший ллє у піалу вино, Пахке, прозоре (В. Мисик).