-1-
іменник чоловічого роду
(холка) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний па́холок па́холки
родовий па́холка па́холків
давальний па́холку, па́холкові па́холкам
знахідний па́холок па́холки
орудний па́холком па́холками
місцевий на/у па́холку, па́холкові на/у па́холках
кличний па́холку* па́холки*
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(слуга) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний па́холок па́холки
родовий па́холка па́холків
давальний па́холку, па́холкові па́холкам
знахідний па́холок па́холки
орудний па́холком па́холками
місцевий на/у па́холку, па́холкові на/у па́холках
кличний па́холку* па́холки*

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пахо́лок пахо́лки
родовий пахо́лка пахо́лків
давальний пахо́лкові, пахо́лку пахо́лкам
знахідний пахо́лка пахо́лків
орудний пахо́лком пахо́лками
місцевий на/у пахо́лкові, пахо́лку на/у пахо́лках
кличний пахо́лку пахо́лки

Словник синонімів

ПІ́ДЛІТОК (хлопчик або дівчинка 12-16 років - перехідного між дитинством і юнацтвом віку), НЕДО́ЛІТОК, НЕДО́РО́СТОКрозм.,ПІДРО́СТОКрозм.,ВИ́РОСТОКдіал.;ПІВПА́РУБОКрозм.,ПІВПАРУБЧА́Крозм.,ПІДПА́РУБОКрозм., ПІДПАРУБЧА́Крозм.,ПАРУБІ́ЙКОрозм.,ПАРУБІ́ЙКАрозм.,ПАРУБ’Я́розм.,ПАЦА́Нфам.,ШПІНГАЛЕ́Тжарт.,ШКЕТзневажл.,О́ТРОКзаст., ірон.,ПІДПАРУБО́ЧИЙдіал.,ПАХО́ЛОКзаст. (про хлопчика); ПІВДІ́ВКАрозм.,ПІВДІ́ВОКрозм.,ПІДДІ́ВОКрозм.,ОТРОКОВИ́ЦЯзаст., ірон. (про дівчинку). Підлітки радо готувалися в дорогу і або діловито допомагали дорослим, або докучали їм розпитуваннями (З. Тулуб); Він схилився, бо високий, а я ще недоліток (Ганна Барвінок); Озвірілих від голоду й ненависті недоростків насилу розчепили (П. Загребельний); Всі ми, будучи ще підростками, мріяли про те, щоб мати такий успіх в житті, як його мала тітка Клавда (Ірина Вільде); Біля Тясмину над кручею одиноко стояв хлопець-виросток дванадцяти-тринадцяти років (І. Ле); Докія не помітила, як Дмитро з півпарубка парубком став (М. Стельмах); - І цю, пане, укинуть? - скрикнув один білоголовий півпарубчак, указуючи на півторааршинну щуку (Панас Мирний); - Підпарубок уже, патли аж на шию випустив, а квиточка забув узяти (О. Гончар); Десятий рік йому, а він високий, ніби чотирнадцятилітній парубійко (А. Хижняк); Коло Якового колодізя зібралася купка паруб’ят (П. Куліш); На площу, прямо до міськради, за пацаном іде пацан (В. Сосюра); - О! - весело підморгнув він до Сашка. - І ти тут, шпінгалет з Ланжерону? (Ю. Смолич); Прислали до нас у Дачний училку молоду, щоб по-англійському шкетів мучила (А. Крижанівський); Їхала [княжна] конем з стремінними отроками за боярами (М. Грушевський); О, в душі цього отрока плевели знайшли добрий ґрунт (А. Хорунжий); Він розповів, як ще хлопцем, підпарубочим, вів він троє коней напувати (Г. Хоткевич); Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як з маненькою дитинкою (О. Стороженко); Не до пана, так до хазяїна все ’дно найматися треба, бо вже півдівка (К. Гордієнко); Вже не дівча ж, півдівок, як по-колишньому, а вона й хати підмести не вміє (Ю. Збанацький); - Я вже дівка, - зобидилась Клавка. - Ні, ти ще піддівок (Ю. Мокрієв); [Ольга:] Що трапилось, отче Олександре? Хто це гуркає? [Навроцький:] Отроковиця Улька (І. Микитенко). - Пор. малолі́ток, 1. хло́пець.
СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві - людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКАзаст.,СЛУЖНИ́К заст.,СЛУЖИ́ТЕЛЬзаст.,ПОСЛУ́ГАзаст.,ПАХО́ЛОКзаст.,ПОПИ́ХАЧзаст., зневажл., ПОСЛУГА́Чдіал.; ДЖУ́РАіст. (зброєносець козацької старшини в 16- 18 ст.), ЦЮ́РАдіал.,ЧУ́РАдіал.; КОЗАЧО́К (хлопчик-лакей у поміщицькому домі часів кріпосництва в Україні); ХЛО́ПЕЦЬзаст. (слуга-підліток); ЧЕЛЯ́ДНИКіст.,ЧЕЛЯДИ́Ніст.,ЧЕЛЯДИ́НЕЦЬіст. (належний до челяді феодала), ГАЙДУ́Кіст. (виїзний лакей); ДВОРО́ВИЙ, ДВОРА́Крозм.,ДВОРЯ́Крідше,О́БШАРзбірн., зах. (селянин, який працював у панському дворі). В палаці забігали, завештались слуги, укладаючи на вози усяке князівське добро (І. Нечуй-Левицький); Воєвода з похмурою неквапливістю прикидав, як слід зодягти свого нового прислужника (П. Загребельний); Андрій.. зопалу й прогнав служника (Я. Баш); На свого служителя добре кликав-покликав: Служителю мій вірний! Велю тобі значки од моїх рук забрати (дума); [Конон:] Я наче.. пахолок у моєї жінки, що мушу робити тільки так, як моїй жінці забагнеться (М. Кропивницький); - Та, Боже мій, краще не жити, ніж доживати вік такою безсловесною рабинею, таким нещасним попихачем, безнадійним послугачем, як ота безталанниця! (Леся Українка); [Оля:] Тимчасом він уже трохи підріс, його, як кріпака, пан забрав до себе за козачка (С. Васильченко); Княжеські челядинці.. вештались по містечках, селах і хуторах і що хотіли, те й робили (О. Стороженко); Трохи віддалік за графом мовчки їхали конюх Петрович і рожевощокий гайдук (О. Донченко).
ХЛО́ПЕЦЬ (дитина або підліток чоловічої статі), ХЛО́ПЧИК, ХЛОПЧА́, ХЛОПЧА́Крозм.,ХЛОПЧИ́НАрозм.,ХЛОПЧИ́СЬКОрозм.,ХЛОП’Я́, ХЛОП’Я́Крозм.,ХЛОП’Я́ГАрозм.,ХЛОПІ́ЙКОрозм.,ПАЦА́Нфам.,ПАХО́ЛОКзаст.,ХЛОПА́Кдіал.,БА́ХУРдіал.; ПАРУБІ́ЙКОрозм.,ПАРУБІ́ЙКАрозм.,ПАРУБЧА́Крозм.,ПАРУБ’Я́розм. (підліток, що стає парубком). - Хлопець ріс крикливий і запальний. Як надходив час годування - кричав, як пуп (Григорій Тютюнник); - Ви б краще поцікавилися, що в мене народилося - хлопчик чи дівчинка (Є. Гуцало); Крадькома хлопчаки пробиралися в тиші. (До нехитрих забав кожен хлопець привик) (М. Нагнибіда); Підійшов хлопчина років тринадцяти, якого учитель посвящав у тайни біології (Ю. Яновський); Пустотливий білявий хлопчисько.. підібрався до лежачого верблюда і почав лоскотати йому ніздрі очеретиною (З. Тулуб); Там пасли коней хлоп’яки одні, Немов хрущі, смугляві й бронзотілі (А. Малишко); - Та у нього працює Тарас Шевченко. Хороший хлоп’яга, талановитий, він усі малюнки Ширяєву робить (О. Іваненко); Надвечір другого дня до них постукав вусатий, обвішаний клуночками Горбенко. - Давайте пацана, час їхати (І. Микитенко); Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як з маненькою дитиною (О. Стороженко); Самопас я ріс, пустий хлопак (І. Франко); Бахурі ростуть, як хліб увесні. І на вінику по хаті брикають, і дєдю за чупер мичуть, і з мами хустку здіймають (М. Черемшина). - Пор. пі́дліток.