-1-
дієслово недоконаного виду
(мати запах)

Словник відмінків

Інфінітив па́хнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   па́хнімо, па́хнім
2 особа па́хни па́хніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа па́хнутиму па́хнутимемо, па́хнутимем
2 особа па́хнутимеш па́хнутимете
3 особа па́хнутиме па́хнутимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа па́хну па́хнемо, па́хнем
2 особа па́хнеш па́хнете
3 особа па́хне па́хнуть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
па́хнучи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пах, па́хнув па́хли, па́хнули
жін. р. па́хла, па́хнула
сер. р. па́хло, па́хнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
па́хши, па́хнувши

Словник синонімів

I. ВІДГО́НИТИчим (мати запах чого-небудь), ВІДДАВА́ТИ, ПАХТІ́ТИрозм.,ТХНУ́ТИрозм.;ПРИПАХА́ТИрозм. (про легкий або неприємний запах); ПЕ́РТИфам. (про сильний неприємний запах). Повітря відгонить гнилим листям і болотом (Ірина Вільде); Гнат тримав її під руки й дивився, як у неї на плечах розсипалося волосся, звисало в повітрі і віддавало запахом весняних квітів (С. Чорнобривець); Суп пахтів димом (П. Загребельний); - Зайшов у таке місце, де вода була дуже масна, наче сіркою від неї тхнуло (О. Донченко); - Чого ж се воно [борошно] чорне?.. Бач же й димом припахає (Панас Мирний); Від нього так і перло карболкою (Григорій Тютюнник). - Пор. I. па́хнути.
ПА́ХНУТИ (видавати запах перев. приємний), ПАХТІ́ТИрозм.,ПАХКОТІ́ТИпідсил. розм., ДУШІ́ТИрозм.; ДУХМЯНІ́ТИ, ПАШІ́ТИрозм. (дуже сильний); ВІ́ЯТИ (обдавати запахом); ПОВІВА́ТИ (злегка або час від часу обдавати запахом). Букети нагідок, красолі, чорнобривців стояли в кухликах на розчинених вікнах. Вони духмяніли на всю вулицю, але ще більше пахнув любисток, яким посипали долівку (П. Панч); Ти чуєш, як пахтить земля!.. (В. Сосюра); Дурманно пахкотить полин (В. Козаченко); Оце заслухалась солов’їв да любисточку ввірвала - у голови положу, щоб душіло (Ганна Барвінок); Отрутою пашать нічні квітки (М. Старицький); Тихе озеро незриме Віє духом трав’яним (М. Рильський); З дворища, обнесеного високим парканом, повівало гострим, гнилим запахом жому (Григорій Тютюнник). - Пор. I. відго́нити, I. смерді́ти.
ПИ́ХКАТИчим, що, з чого і без додатка (випускати дим при курінні), ПА́ХКАТИ, ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИпідсил., ПУ́ХКАТИрідше, ПАХТІ́ТИрідше. - Док.: пи́хнути, пихону́типідсил.па́хнути, па́хкнути. Капітан, сердито пихкаючи люлькою, заходив по каюті (П. Панч); Пихкає дід Лісовик свою люльку (П. Козланюк); Поважні хаджі.. смачно пахкали з люльок (М. Коцюбинський); Сидять над Прутом чумаки, Пихтять із люльок, кашу варять (І. Нехода); Садівник довго розпалював свою люльку, пихкотів нею (М. Чабанівський); Реут довго мовчав, пахтів димом, зривав з цигарки смужки довгого паперу (М. Рудь).
СМЕРДІ́ТИ (виділяти неприємний запах), ТХНУ́ТИ, ВОНЯ́ТИрозм.; ПЕ́РТИфам.,ВІДГО́НИТИчим.Всюди валяються подерті мішки, смердить смалятиною (Григорій Тютюнник); Порпалися в смітті кури, тхнуло гноєм (З. Тулуб); Долівка під столом і біля стола була мокра й воняла на всю хату простою горілкою (Лесь Мартович); Від нього так і перло карболкою і оцтовим смородом кінського поту (Григорій Тютюнник). - Пор. па́хнути.

Словник фразеологізмів

[і] [бли́зько] не па́хне ким, чим. Кого-, чого-небудь зовсім нема. От і виходить — на-гора півнорми і не більше. А він десяток-півтора тих вагонеток тягне. От і виходить — на-гора рекордом і не пахне (П. Дорошко); Відпочиваючих [на дачі] не було. Санінспекторами і близько не пахло. І тому всі три пси, вільно розтягнувшись на піску, .. мирно і солодко дрімали на сонці (В. Козаченко); — Я й кажу, — духи дорогі, культурні, а культурою, вибачаюсь, не пахне (А. Крижанівський).

па́хне сма́леним (сма́женим, гірчи́цею, тютюно́м). Наближається або передбачається якась небезпека чи неприємність. Зачувши войовничі вигуки Одарки, лікар здогадався, що пахне смаленим. Не гаючись, замкнувся у своїй кімнаті (Ю. Збанацький); [Залєський:] Справа у мене до тебе є. [Ганна:] Справа? [Залєський:] Ого, як стрепенулася. Видно, добре чуєш, де смаженим пахне (В. Собко); Переляк добре витвережує хмільні голови. Більшість бандитів, зрозумівши, що тут пахне гірчицею, рачки поповзли назад (В. Вільний). па́хне сма́леним во́вком. Боровець брав за камінь не тільки гроші, але й натуроплату .. Потім приїхала дружина Боровця і, відчувши, що тут пахне смаленим вовком, позбавила паню секвестраторку можливості трудитися разом з Боровцем (Ю. Мельничук). в пові́трі па́хне сма́леним. Вихопивши із ярма занозу, відскакує [Тимко] вбік, чекає, коли Прокіп зробить до нього перший крок. Але той, мабуть, розуміє, що в повітрі пахне смаленим, стоїть, не рухаючись, тяжко сапає (Григорій Тютюнник).

ді́ло труба́ (таба́к, ва́кса) чиє, ірон. Комусь зовсім погано; у когось дуже погані, зовсім безнадійні справи. Кукса хоч і п’яний був, але подумав трохи і бачить, що діло його труба (В. Кучер); [Хома:] Ваші бороняться. Тільки табак діло їхнє: стрілять нічим! (Я. Мамонтов); — Який перший потяг, з тим і їду. — Хм. Діло вакса,— кінчив Черв’як (І. Микитенко). ді́ло тютюно́м па́хне. Він раніше за нас… пронюхав, що його діло тютюном пахне (Д. Прилюк).

[і] [бли́зько] не па́хне ким, чим. Кого-, чого-небудь зовсім нема. От і виходить — на-гора півнорми і не більше. А він десяток-півтора тих вагонеток тягне. От і виходить — на-гора рекордом і не пахне (П. Дорошко); Відпочиваючих [на дачі] не було. Санінспекторами і близько не пахло. І тому всі три пси, вільно розтягнувшись на піску, .. мирно і солодко дрімали на сонці (В. Козаченко); — Я й кажу, — духи дорогі, культурні, а культурою, вибачаюсь, не пахне (А. Крижанівський).

[і] [бли́зько] не па́хне ким, чим. Кого-, чого-небудь зовсім нема. От і виходить — на-гора півнорми і не більше. А він десяток-півтора тих вагонеток тягне. От і виходить — на-гора рекордом і не пахне (П. Дорошко); Відпочиваючих [на дачі] не було. Санінспекторами і близько не пахло. І тому всі три пси, вільно розтягнувшись на піску, .. мирно і солодко дрімали на сонці (В. Козаченко); — Я й кажу, — духи дорогі, культурні, а культурою, вибачаюсь, не пахне (А. Крижанівський).

[і] [бли́зько] не па́хне ким, чим. Кого-, чого-небудь зовсім нема. От і виходить — на-гора півнорми і не більше. А він десяток-півтора тих вагонеток тягне. От і виходить — на-гора рекордом і не пахне (П. Дорошко); Відпочиваючих [на дачі] не було. Санінспекторами і близько не пахло. І тому всі три пси, вільно розтягнувшись на піску, .. мирно і солодко дрімали на сонці (В. Козаченко); — Я й кажу, — духи дорогі, культурні, а культурою, вибачаюсь, не пахне (А. Крижанівський).

па́хне сма́леним (сма́женим, гірчи́цею, тютюно́м). Наближається або передбачається якась небезпека чи неприємність. Зачувши войовничі вигуки Одарки, лікар здогадався, що пахне смаленим. Не гаючись, замкнувся у своїй кімнаті (Ю. Збанацький); [Залєський:] Справа у мене до тебе є. [Ганна:] Справа? [Залєський:] Ого, як стрепенулася. Видно, добре чуєш, де смаженим пахне (В. Собко); Переляк добре витвережує хмільні голови. Більшість бандитів, зрозумівши, що тут пахне гірчицею, рачки поповзли назад (В. Вільний). па́хне сма́леним во́вком. Боровець брав за камінь не тільки гроші, але й натуроплату .. Потім приїхала дружина Боровця і, відчувши, що тут пахне смаленим вовком, позбавила паню секвестраторку можливості трудитися разом з Боровцем (Ю. Мельничук). в пові́трі па́хне сма́леним. Вихопивши із ярма занозу, відскакує [Тимко] вбік, чекає, коли Прокіп зробить до нього перший крок. Але той, мабуть, розуміє, що в повітрі пахне смаленим, стоїть, не рухаючись, тяжко сапає (Григорій Тютюнник).

па́хне (смерди́ть) земле́ю від кого. Хто-небудь близький до смерті. Од неї пахне вже землею, Уже й мене не пізнає! (Т. Шевченко); Чи вам же пристало балакати про кохання?.. Від вас же землею смердить! (М. Кропивницький).

па́хне сма́леним (сма́женим, гірчи́цею, тютюно́м). Наближається або передбачається якась небезпека чи неприємність. Зачувши войовничі вигуки Одарки, лікар здогадався, що пахне смаленим. Не гаючись, замкнувся у своїй кімнаті (Ю. Збанацький); [Залєський:] Справа у мене до тебе є. [Ганна:] Справа? [Залєський:] Ого, як стрепенулася. Видно, добре чуєш, де смаженим пахне (В. Собко); Переляк добре витвережує хмільні голови. Більшість бандитів, зрозумівши, що тут пахне гірчицею, рачки поповзли назад (В. Вільний). па́хне сма́леним во́вком. Боровець брав за камінь не тільки гроші, але й натуроплату .. Потім приїхала дружина Боровця і, відчувши, що тут пахне смаленим вовком, позбавила паню секвестраторку можливості трудитися разом з Боровцем (Ю. Мельничук). в пові́трі па́хне сма́леним. Вихопивши із ярма занозу, відскакує [Тимко] вбік, чекає, коли Прокіп зробить до нього перший крок. Але той, мабуть, розуміє, що в повітрі пахне смаленим, стоїть, не рухаючись, тяжко сапає (Григорій Тютюнник).

па́хне сма́леним (сма́женим, гірчи́цею, тютюно́м). Наближається або передбачається якась небезпека чи неприємність. Зачувши войовничі вигуки Одарки, лікар здогадався, що пахне смаленим. Не гаючись, замкнувся у своїй кімнаті (Ю. Збанацький); [Залєський:] Справа у мене до тебе є. [Ганна:] Справа? [Залєський:] Ого, як стрепенулася. Видно, добре чуєш, де смаженим пахне (В. Собко); Переляк добре витвережує хмільні голови. Більшість бандитів, зрозумівши, що тут пахне гірчицею, рачки поповзли назад (В. Вільний). па́хне сма́леним во́вком. Боровець брав за камінь не тільки гроші, але й натуроплату .. Потім приїхала дружина Боровця і, відчувши, що тут пахне смаленим вовком, позбавила паню секвестраторку можливості трудитися разом з Боровцем (Ю. Мельничук). в пові́трі па́хне сма́леним. Вихопивши із ярма занозу, відскакує [Тимко] вбік, чекає, коли Прокіп зробить до нього перший крок. Але той, мабуть, розуміє, що в повітрі пахне смаленим, стоїть, не рухаючись, тяжко сапає (Григорій Тютюнник).

па́хне сма́леним (сма́женим, гірчи́цею, тютюно́м). Наближається або передбачається якась небезпека чи неприємність. Зачувши войовничі вигуки Одарки, лікар здогадався, що пахне смаленим. Не гаючись, замкнувся у своїй кімнаті (Ю. Збанацький); [Залєський:] Справа у мене до тебе є. [Ганна:] Справа? [Залєський:] Ого, як стрепенулася. Видно, добре чуєш, де смаженим пахне (В. Собко); Переляк добре витвережує хмільні голови. Більшість бандитів, зрозумівши, що тут пахне гірчицею, рачки поповзли назад (В. Вільний). па́хне сма́леним во́вком. Боровець брав за камінь не тільки гроші, але й натуроплату .. Потім приїхала дружина Боровця і, відчувши, що тут пахне смаленим вовком, позбавила паню секвестраторку можливості трудитися разом з Боровцем (Ю. Мельничук). в пові́трі па́хне сма́леним. Вихопивши із ярма занозу, відскакує [Тимко] вбік, чекає, коли Прокіп зробить до нього перший крок. Але той, мабуть, розуміє, що в повітрі пахне смаленим, стоїть, не рухаючись, тяжко сапає (Григорій Тютюнник).

па́хне сма́леним (сма́женим, гірчи́цею, тютюно́м). Наближається або передбачається якась небезпека чи неприємність. Зачувши войовничі вигуки Одарки, лікар здогадався, що пахне смаленим. Не гаючись, замкнувся у своїй кімнаті (Ю. Збанацький); [Залєський:] Справа у мене до тебе є. [Ганна:] Справа? [Залєський:] Ого, як стрепенулася. Видно, добре чуєш, де смаженим пахне (В. Собко); Переляк добре витвережує хмільні голови. Більшість бандитів, зрозумівши, що тут пахне гірчицею, рачки поповзли назад (В. Вільний). па́хне сма́леним во́вком. Боровець брав за камінь не тільки гроші, але й натуроплату .. Потім приїхала дружина Боровця і, відчувши, що тут пахне смаленим вовком, позбавила паню секвестраторку можливості трудитися разом з Боровцем (Ю. Мельничук). в пові́трі па́хне сма́леним. Вихопивши із ярма занозу, відскакує [Тимко] вбік, чекає, коли Прокіп зробить до нього перший крок. Але той, мабуть, розуміє, що в повітрі пахне смаленим, стоїть, не рухаючись, тяжко сапає (Григорій Тютюнник).

тюрма́ па́хне кому. Хтось може бути ув’язненим. — Мене пожалійте, дітей моїх і онуків, бо я вам добро зробив, а мені тюрма пахне (В. Дрозд).

чим (яки́м ду́хом) па́хне. Що буде, яка ситуація або що загрожує і т. ін. (перев. про щось неприємне). Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пахне (Б. Грінченко); Ціла родина знає дуже добре, чим пахне, коли збудити у батькові, їх могутньому, .. великоголовому батькові, його звірячий гнів (У. Самчук); — Ага! — розсміявся Василенко. Відразу почули, яким духом пахне. То добре, що бояться (Ю. Збанацький).

чим (яки́м ду́хом) па́хне. Що буде, яка ситуація або що загрожує і т. ін. (перев. про щось неприємне). Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пахне (Б. Грінченко); Ціла родина знає дуже добре, чим пахне, коли збудити у батькові, їх могутньому, .. великоголовому батькові, його звірячий гнів (У. Самчук); — Ага! — розсміявся Василенко. Відразу почули, яким духом пахне. То добре, що бояться (Ю. Збанацький).

-2-
дієслово доконаного виду
(повіяти) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив па́хнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   па́хнімо, па́хнім
2 особа па́хни па́хніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа па́хнутиму па́хнутимемо, па́хнутимем
2 особа па́хнутимеш па́хнутимете
3 особа па́хнутиме па́хнутимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа па́хну па́хнемо, па́хнем
2 особа па́хнеш па́хнете
3 особа па́хне па́хнуть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
па́хнучи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пах, па́хнув па́хли, па́хнули
жін. р. па́хла, па́хнула
сер. р. па́хло, па́хнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
па́хши, па́хнувши

Словник синонімів

I. ВІДГО́НИТИчим (мати запах чого-небудь), ВІДДАВА́ТИ, ПАХТІ́ТИрозм.,ТХНУ́ТИрозм.;ПРИПАХА́ТИрозм. (про легкий або неприємний запах); ПЕ́РТИфам. (про сильний неприємний запах). Повітря відгонить гнилим листям і болотом (Ірина Вільде); Гнат тримав її під руки й дивився, як у неї на плечах розсипалося волосся, звисало в повітрі і віддавало запахом весняних квітів (С. Чорнобривець); Суп пахтів димом (П. Загребельний); - Зайшов у таке місце, де вода була дуже масна, наче сіркою від неї тхнуло (О. Донченко); - Чого ж се воно [борошно] чорне?.. Бач же й димом припахає (Панас Мирний); Від нього так і перло карболкою (Григорій Тютюнник). - Пор. I. па́хнути.
ПА́ХНУТИ (видавати запах перев. приємний), ПАХТІ́ТИрозм.,ПАХКОТІ́ТИпідсил. розм., ДУШІ́ТИрозм.; ДУХМЯНІ́ТИ, ПАШІ́ТИрозм. (дуже сильний); ВІ́ЯТИ (обдавати запахом); ПОВІВА́ТИ (злегка або час від часу обдавати запахом). Букети нагідок, красолі, чорнобривців стояли в кухликах на розчинених вікнах. Вони духмяніли на всю вулицю, але ще більше пахнув любисток, яким посипали долівку (П. Панч); Ти чуєш, як пахтить земля!.. (В. Сосюра); Дурманно пахкотить полин (В. Козаченко); Оце заслухалась солов’їв да любисточку ввірвала - у голови положу, щоб душіло (Ганна Барвінок); Отрутою пашать нічні квітки (М. Старицький); Тихе озеро незриме Віє духом трав’яним (М. Рильський); З дворища, обнесеного високим парканом, повівало гострим, гнилим запахом жому (Григорій Тютюнник). - Пор. I. відго́нити, I. смерді́ти.
ПИ́ХКАТИчим, що, з чого і без додатка (випускати дим при курінні), ПА́ХКАТИ, ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИпідсил., ПУ́ХКАТИрідше, ПАХТІ́ТИрідше. - Док.: пи́хнути, пихону́типідсил.па́хнути, па́хкнути. Капітан, сердито пихкаючи люлькою, заходив по каюті (П. Панч); Пихкає дід Лісовик свою люльку (П. Козланюк); Поважні хаджі.. смачно пахкали з люльок (М. Коцюбинський); Сидять над Прутом чумаки, Пихтять із люльок, кашу варять (І. Нехода); Садівник довго розпалював свою люльку, пихкотів нею (М. Чабанівський); Реут довго мовчав, пахтів димом, зривав з цигарки смужки довгого паперу (М. Рудь).
СМЕРДІ́ТИ (виділяти неприємний запах), ТХНУ́ТИ, ВОНЯ́ТИрозм.; ПЕ́РТИфам.,ВІДГО́НИТИчим.Всюди валяються подерті мішки, смердить смалятиною (Григорій Тютюнник); Порпалися в смітті кури, тхнуло гноєм (З. Тулуб); Долівка під столом і біля стола була мокра й воняла на всю хату простою горілкою (Лесь Мартович); Від нього так і перло карболкою і оцтовим смородом кінського поту (Григорій Тютюнник). - Пор. па́хнути.

Словник фразеологізмів

[і] [бли́зько] не па́хне ким, чим. Кого-, чого-небудь зовсім нема. От і виходить — на-гора півнорми і не більше. А він десяток-півтора тих вагонеток тягне. От і виходить — на-гора рекордом і не пахне (П. Дорошко); Відпочиваючих [на дачі] не було. Санінспекторами і близько не пахло. І тому всі три пси, вільно розтягнувшись на піску, .. мирно і солодко дрімали на сонці (В. Козаченко); — Я й кажу, — духи дорогі, культурні, а культурою, вибачаюсь, не пахне (А. Крижанівський).

па́хне сма́леним (сма́женим, гірчи́цею, тютюно́м). Наближається або передбачається якась небезпека чи неприємність. Зачувши войовничі вигуки Одарки, лікар здогадався, що пахне смаленим. Не гаючись, замкнувся у своїй кімнаті (Ю. Збанацький); [Залєський:] Справа у мене до тебе є. [Ганна:] Справа? [Залєський:] Ого, як стрепенулася. Видно, добре чуєш, де смаженим пахне (В. Собко); Переляк добре витвережує хмільні голови. Більшість бандитів, зрозумівши, що тут пахне гірчицею, рачки поповзли назад (В. Вільний). па́хне сма́леним во́вком. Боровець брав за камінь не тільки гроші, але й натуроплату .. Потім приїхала дружина Боровця і, відчувши, що тут пахне смаленим вовком, позбавила паню секвестраторку можливості трудитися разом з Боровцем (Ю. Мельничук). в пові́трі па́хне сма́леним. Вихопивши із ярма занозу, відскакує [Тимко] вбік, чекає, коли Прокіп зробить до нього перший крок. Але той, мабуть, розуміє, що в повітрі пахне смаленим, стоїть, не рухаючись, тяжко сапає (Григорій Тютюнник).

ді́ло труба́ (таба́к, ва́кса) чиє, ірон. Комусь зовсім погано; у когось дуже погані, зовсім безнадійні справи. Кукса хоч і п’яний був, але подумав трохи і бачить, що діло його труба (В. Кучер); [Хома:] Ваші бороняться. Тільки табак діло їхнє: стрілять нічим! (Я. Мамонтов); — Який перший потяг, з тим і їду. — Хм. Діло вакса,— кінчив Черв’як (І. Микитенко). ді́ло тютюно́м па́хне. Він раніше за нас… пронюхав, що його діло тютюном пахне (Д. Прилюк).

[і] [бли́зько] не па́хне ким, чим. Кого-, чого-небудь зовсім нема. От і виходить — на-гора півнорми і не більше. А він десяток-півтора тих вагонеток тягне. От і виходить — на-гора рекордом і не пахне (П. Дорошко); Відпочиваючих [на дачі] не було. Санінспекторами і близько не пахло. І тому всі три пси, вільно розтягнувшись на піску, .. мирно і солодко дрімали на сонці (В. Козаченко); — Я й кажу, — духи дорогі, культурні, а культурою, вибачаюсь, не пахне (А. Крижанівський).

[і] [бли́зько] не па́хне ким, чим. Кого-, чого-небудь зовсім нема. От і виходить — на-гора півнорми і не більше. А він десяток-півтора тих вагонеток тягне. От і виходить — на-гора рекордом і не пахне (П. Дорошко); Відпочиваючих [на дачі] не було. Санінспекторами і близько не пахло. І тому всі три пси, вільно розтягнувшись на піску, .. мирно і солодко дрімали на сонці (В. Козаченко); — Я й кажу, — духи дорогі, культурні, а культурою, вибачаюсь, не пахне (А. Крижанівський).

[і] [бли́зько] не па́хне ким, чим. Кого-, чого-небудь зовсім нема. От і виходить — на-гора півнорми і не більше. А він десяток-півтора тих вагонеток тягне. От і виходить — на-гора рекордом і не пахне (П. Дорошко); Відпочиваючих [на дачі] не було. Санінспекторами і близько не пахло. І тому всі три пси, вільно розтягнувшись на піску, .. мирно і солодко дрімали на сонці (В. Козаченко); — Я й кажу, — духи дорогі, культурні, а культурою, вибачаюсь, не пахне (А. Крижанівський).

па́хне сма́леним (сма́женим, гірчи́цею, тютюно́м). Наближається або передбачається якась небезпека чи неприємність. Зачувши войовничі вигуки Одарки, лікар здогадався, що пахне смаленим. Не гаючись, замкнувся у своїй кімнаті (Ю. Збанацький); [Залєський:] Справа у мене до тебе є. [Ганна:] Справа? [Залєський:] Ого, як стрепенулася. Видно, добре чуєш, де смаженим пахне (В. Собко); Переляк добре витвережує хмільні голови. Більшість бандитів, зрозумівши, що тут пахне гірчицею, рачки поповзли назад (В. Вільний). па́хне сма́леним во́вком. Боровець брав за камінь не тільки гроші, але й натуроплату .. Потім приїхала дружина Боровця і, відчувши, що тут пахне смаленим вовком, позбавила паню секвестраторку можливості трудитися разом з Боровцем (Ю. Мельничук). в пові́трі па́хне сма́леним. Вихопивши із ярма занозу, відскакує [Тимко] вбік, чекає, коли Прокіп зробить до нього перший крок. Але той, мабуть, розуміє, що в повітрі пахне смаленим, стоїть, не рухаючись, тяжко сапає (Григорій Тютюнник).

па́хне (смерди́ть) земле́ю від кого. Хто-небудь близький до смерті. Од неї пахне вже землею, Уже й мене не пізнає! (Т. Шевченко); Чи вам же пристало балакати про кохання?.. Від вас же землею смердить! (М. Кропивницький).

па́хне сма́леним (сма́женим, гірчи́цею, тютюно́м). Наближається або передбачається якась небезпека чи неприємність. Зачувши войовничі вигуки Одарки, лікар здогадався, що пахне смаленим. Не гаючись, замкнувся у своїй кімнаті (Ю. Збанацький); [Залєський:] Справа у мене до тебе є. [Ганна:] Справа? [Залєський:] Ого, як стрепенулася. Видно, добре чуєш, де смаженим пахне (В. Собко); Переляк добре витвережує хмільні голови. Більшість бандитів, зрозумівши, що тут пахне гірчицею, рачки поповзли назад (В. Вільний). па́хне сма́леним во́вком. Боровець брав за камінь не тільки гроші, але й натуроплату .. Потім приїхала дружина Боровця і, відчувши, що тут пахне смаленим вовком, позбавила паню секвестраторку можливості трудитися разом з Боровцем (Ю. Мельничук). в пові́трі па́хне сма́леним. Вихопивши із ярма занозу, відскакує [Тимко] вбік, чекає, коли Прокіп зробить до нього перший крок. Але той, мабуть, розуміє, що в повітрі пахне смаленим, стоїть, не рухаючись, тяжко сапає (Григорій Тютюнник).

па́хне сма́леним (сма́женим, гірчи́цею, тютюно́м). Наближається або передбачається якась небезпека чи неприємність. Зачувши войовничі вигуки Одарки, лікар здогадався, що пахне смаленим. Не гаючись, замкнувся у своїй кімнаті (Ю. Збанацький); [Залєський:] Справа у мене до тебе є. [Ганна:] Справа? [Залєський:] Ого, як стрепенулася. Видно, добре чуєш, де смаженим пахне (В. Собко); Переляк добре витвережує хмільні голови. Більшість бандитів, зрозумівши, що тут пахне гірчицею, рачки поповзли назад (В. Вільний). па́хне сма́леним во́вком. Боровець брав за камінь не тільки гроші, але й натуроплату .. Потім приїхала дружина Боровця і, відчувши, що тут пахне смаленим вовком, позбавила паню секвестраторку можливості трудитися разом з Боровцем (Ю. Мельничук). в пові́трі па́хне сма́леним. Вихопивши із ярма занозу, відскакує [Тимко] вбік, чекає, коли Прокіп зробить до нього перший крок. Але той, мабуть, розуміє, що в повітрі пахне смаленим, стоїть, не рухаючись, тяжко сапає (Григорій Тютюнник).

па́хне сма́леним (сма́женим, гірчи́цею, тютюно́м). Наближається або передбачається якась небезпека чи неприємність. Зачувши войовничі вигуки Одарки, лікар здогадався, що пахне смаленим. Не гаючись, замкнувся у своїй кімнаті (Ю. Збанацький); [Залєський:] Справа у мене до тебе є. [Ганна:] Справа? [Залєський:] Ого, як стрепенулася. Видно, добре чуєш, де смаженим пахне (В. Собко); Переляк добре витвережує хмільні голови. Більшість бандитів, зрозумівши, що тут пахне гірчицею, рачки поповзли назад (В. Вільний). па́хне сма́леним во́вком. Боровець брав за камінь не тільки гроші, але й натуроплату .. Потім приїхала дружина Боровця і, відчувши, що тут пахне смаленим вовком, позбавила паню секвестраторку можливості трудитися разом з Боровцем (Ю. Мельничук). в пові́трі па́хне сма́леним. Вихопивши із ярма занозу, відскакує [Тимко] вбік, чекає, коли Прокіп зробить до нього перший крок. Але той, мабуть, розуміє, що в повітрі пахне смаленим, стоїть, не рухаючись, тяжко сапає (Григорій Тютюнник).

па́хне сма́леним (сма́женим, гірчи́цею, тютюно́м). Наближається або передбачається якась небезпека чи неприємність. Зачувши войовничі вигуки Одарки, лікар здогадався, що пахне смаленим. Не гаючись, замкнувся у своїй кімнаті (Ю. Збанацький); [Залєський:] Справа у мене до тебе є. [Ганна:] Справа? [Залєський:] Ого, як стрепенулася. Видно, добре чуєш, де смаженим пахне (В. Собко); Переляк добре витвережує хмільні голови. Більшість бандитів, зрозумівши, що тут пахне гірчицею, рачки поповзли назад (В. Вільний). па́хне сма́леним во́вком. Боровець брав за камінь не тільки гроші, але й натуроплату .. Потім приїхала дружина Боровця і, відчувши, що тут пахне смаленим вовком, позбавила паню секвестраторку можливості трудитися разом з Боровцем (Ю. Мельничук). в пові́трі па́хне сма́леним. Вихопивши із ярма занозу, відскакує [Тимко] вбік, чекає, коли Прокіп зробить до нього перший крок. Але той, мабуть, розуміє, що в повітрі пахне смаленим, стоїть, не рухаючись, тяжко сапає (Григорій Тютюнник).

тюрма́ па́хне кому. Хтось може бути ув’язненим. — Мене пожалійте, дітей моїх і онуків, бо я вам добро зробив, а мені тюрма пахне (В. Дрозд).

чим (яки́м ду́хом) па́хне. Що буде, яка ситуація або що загрожує і т. ін. (перев. про щось неприємне). Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пахне (Б. Грінченко); Ціла родина знає дуже добре, чим пахне, коли збудити у батькові, їх могутньому, .. великоголовому батькові, його звірячий гнів (У. Самчук); — Ага! — розсміявся Василенко. Відразу почули, яким духом пахне. То добре, що бояться (Ю. Збанацький).

чим (яки́м ду́хом) па́хне. Що буде, яка ситуація або що загрожує і т. ін. (перев. про щось неприємне). Волосний писар, що вже двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето і знає добре, де чим пахне (Б. Грінченко); Ціла родина знає дуже добре, чим пахне, коли збудити у батькові, їх могутньому, .. великоголовому батькові, його звірячий гнів (У. Самчук); — Ага! — розсміявся Василенко. Відразу почули, яким духом пахне. То добре, що бояться (Ю. Збанацький).

Словник відмінків

Інфінітив пахну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа пахне́ пахну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. пахну́в пахну́ли
жін.р. пахну́ла
сер.р. пахну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пахну́вши

Словник синонімів

ВІ́ЯТИчим, безос. (про тепло, холод, запах і т. ін. - доноситися, розноситися, ширитися в повітрі), ПОВІВА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ[ПОТЯ́ГУВАТИ], НЕСТИ́, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ТХНУ́ТИ. - Док.: війну́ти, пові́яти, потягти́, потягну́ти, понести́, поду́ти, поду́нути, дихну́ти, проду́ти, тхну́ти, пахну́тирозм.Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле (Марко Вовчок); На Івашка війнуло духом сушеної калини (О. Донченко); З лісу тягло хвоєю і гнилим деревом (В. Собко); Цвіли сади, білі-білі стояли; Несло пахощами (А. Тесленко); Повівало ніжними пахощами акацій (Ю. Збанацький); Свіжість потягла з-за будинку (І. Ле); Подувало з моря штормовим вітром (В. Кучер); По хаті продувало різким холодом (І. Франко); Йон зупинивсь. На нього тхнуло теплом з піддашшя (М. Коцюбинський); Передранкова вогкість пахнула мені в лице, коли я розчинив двері надвір (Ю. Смолич).