-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний пахки́й пахка́ пахке́ пахкі́
родовий пахко́го пахко́ї пахко́го пахки́х
давальний пахко́му пахкі́й пахко́му пахки́м
знахідний пахки́й, пахко́го пахку́ пахке́ пахкі́, пахки́х
орудний пахки́м пахко́ю пахки́м пахки́ми
місцевий на/у пахко́му, пахкі́м на/у пахкі́й на/у пахко́му, пахкі́м на/у пахки́х

Словник синонімів

ЗАПАШНИ́Й (який має приємний запах), ДУХМЯ́НИЙ, АРОМА́ТНИЙ, ПАХУ́ЩИЙрозм.,ЗАПАХУ́ЩИЙрозм.,ПАШИ́СТИЙрозм.,ПАХУ́ЧИЙрозм.,ЗАПАШИ́СТИЙрозм.,БЛАГОУХА́ННИЙкнижн., поет.,ПАХКИ́Йрідко,ДУХОВИ́ТИЙрідко.Весна запашною травою і цвітом нас кличе в луги (О. Ющенко); П’янкий і духмяний полудень завис над лугами (М. Стельмах); З-під лопат золотистим розсипом злітала вгору духмяна, пахуща пшениця (С. Журахович); Яків знайшов суницю, червону, ароматну (А. Шиян); Запахуща квітка гарна Розцвілась на весь садок (П. Грабовський); Квіти клоняться пашисті (М. Рильський); Троянди пахучі п’янкіше запахнуть (М. Рильський); Сонце розлилося, і сама ти вже ніби розчиняєшся в солодкій млості природи, в її запашистих медах... (О. Гончар); Коли ще сплять вітри в лугах благоуханних, на квіти, на траву крізь сльози я дивлюсь (В. Сосюра); Пахким холодним ароматом любисток з м’ятою змагавсь (І. Гончаренко).
ПАХУ́ЧИЙ (наділений сильним запахом), ПАХУ́ЩИЙрозм., ПАХКИ́Йрідше.Мар’ян виломлює з кільця шматок пахучої зморшкуватої ковбаси (М. Стельмах); [Мотрона (понюхала його мило. Обернулась до Никандра):] А пахуще ж яке! (М. Куліш); Підчаший ллє у піалу вино, Пахке, прозоре (В. Мисик).