ПИ́ХКАТИ (про механізми - випускати пару, відпрацьований газ і т. ін. з характерними звуками), ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИпідсил.,ПА́ХКАТИ, ПАХКОТІ́ТИпідсил., ЧАХКАТИ[ЧОХКАТИ], ЧАХКОТІ́ТИпідсил., ЧМИ́ХАТИ, ЧМИХКОТІ́ТИпідсил.; СОПІ́ТИ, СОПТИ, СА́ПАТИ, ФУ́КАТИдіал. (із свистячими звуками). - Док.: пи́хнути, пихону́типідсил.па́хкнути, чахну́ти, чми́хнути, сопну́ти, са́пнути, фу́кнути. Паровоз зупинився, сердито пихкаючи і шиплячи білими струменями пари (П. Автомонов); Поїзд не мчав - гойдався на хистких шпалах, заспано пихтів, минаючи прикарпатські смерекові ліси (Р. Іваничук); Паровози пихкотіли, видихаючи на рейки білу пару (М. Томчаній); Невеличкий пароплав-буксир пахкав густим чорним димом, задихано чмихав і хрипло простуджено сюрчав (О. Донченко); Пахкотять, пересуваючись рейками, пукаті парові підйомники (Є. Кротевич); Натужно чахкає паровик, викидаючи в боки свистячі гейзери пари (П. Колесник); Чахкотіла, аж гула, молотарка (О. Кундзич); На станції чмихкотіли, буксуючи, і несміливо скрикували в свіжій передранковій темряві паровози (Я. Баш); Важко сопучи та чмихаючи, він [паровоз] ледь-ледь тягнув за собою кілька різношерстних вагонів (Ю. Збанацький); Поїзд уже стишив хід і, густо сапаючи парою, погуркував на полустанку (Є. Гуцало).

ПИ́ХКАТИчим, що, з чого і без додатка (випускати дим при курінні), ПА́ХКАТИ, ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИпідсил., ПУ́ХКАТИрідше, ПАХТІ́ТИрідше. - Док.: пи́хнути, пихону́типідсил.па́хнути, па́хкнути. Капітан, сердито пихкаючи люлькою, заходив по каюті (П. Панч); Пихкає дід Лісовик свою люльку (П. Козланюк); Поважні хаджі.. смачно пахкали з люльок (М. Коцюбинський); Сидять над Прутом чумаки, Пихтять із люльок, кашу варять (І. Нехода); Садівник довго розпалював свою люльку, пихкотів нею (М. Чабанівський); Реут довго мовчав, пахтів димом, зривав з цигарки смужки довгого паперу (М. Рудь).