ЗА́ПАЛ (стан душевного збудження, жадоба діяльності), ПАЛ, ЕНЕ́РГІЯ, ЗАВЗЯ́ТТЯ, ЗАХО́ПЛЕННЯ, ПІДНЕ́СЕННЯ, ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ПІДЙО́Мрідше,НАСНА́ГА, ЕНТУЗІА́ЗМ, ПА́ФОС, ЗА́ХВАТпідсил.,АЗА́РТпідсил.,ЖАРпідсил.,О́ПАЛрідко;ПОРИ́В (раптовий, бурхливий). З молодим запалом, який з’являється в людей на початку нової цікавої роботи, взялася Віра до організації своєї служби (В. Собко); Працював він сьогодні з таким завзяттям, наче хотів у важкій праці знайти розраду своїм думкам і тривогам (О. Донченко); Шевченко працював з захопленням.. Радість творчого зльоту здіймалася в грудях (З. Тулуб); Важко було встояти проти такого загального піднесення й творчої радості (І. Кириленко); Ті студії і літоб’єднання, які працюють з творчою наснагою, стають надійним резервом великої літератури (В. Козаченко); - Літак той був моєї конструкції. Працював над ним дні і ночі, з пристрастю, з ентузіазмом (О. Донченко); Робітники.. пригасили Хомин захват, розповівши суть справи (О. Гончар); Спорість в роботі, дружність, вміння й азарт, з яким тут працювала слобідська молодь, лютила Шумейка (А. Шиян); Гапка.. бряжчала мисками, стукала і щось комусь з великим опалом доводила (Марко Вовчок); Давно вже він не відчував такої бадьорості, таких творчих поривів (Л. Дмитерко). - Пор. 1. захо́плення, збу́дження, 1. натхне́ння.