-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | патла́нь | патлані́ |
родовий | патланя́ | патлані́в |
давальний | патлане́ві, патланю́ | патланя́м |
знахідний | патланя́ | патлані́в |
орудний | патлане́м | патланя́ми |
місцевий | на/у патлане́ві, патланю́, патлані́ | на/у патланя́х |
кличний | патла́ню | патлані́ |
Словник синонімів
КУДЛА́Й розм. (кудлата тварина, перев. собака), КУДЛА́НЬ розм., КУДЛА́Ч розм., КУЙО́ВДА розм., ПАТЛА́Ч розм., ПАТЛА́НЬ розм. Гарчать на коней кудлаї (Л. Первомайський); - З-під повітки кидається до мене кудлань (М. Олійник); Надходить ведмідь: одчини! - Утікай, пане кудлач, бо вже пана Козловського їмо (Словник Б. Грінченка); - Діду, - каже Мелася, - у нас ведмідь був... - А щоб ти не діждав вже довіку меду й покуштувати, лихий патлачу! - проклинав дід (Марко Вовчок).
ПАТЛА́Ч розм. (людина з довгим скуйовдженим волоссям), ПАТЛА́НЬ розм., КУДЛА́Й розм., КУДЛА́НЬ розм., КУДЛА́Ч розм., КУЙО́ВДА розм., ПЕ́ЛЕХ розм.; НЕЧО́СА розм. (з нечесаним волоссям). - Якби мій Денис був такий патлач, як оце ти, то й я б перестала його любити (І. Нечуй-Левицький); Попереду.. крокував патлатий, в підтиканій рясі здоровань. Багато з тих, що стояли натовпами по тротуарах, впізнавали підтиканого патланя (О. Гончар); [Подорожній (стиха до шинкаря):] Чи можна того кудлая пивом почастувати? (Леся Українка); - Був чоловік як чоловік, а тепер звівся на якогось кудланя. Гидко на тебе й глянути (І. Нечуй-Левицький); - Сам ти косматий пелех! (А. Кримський).