-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний патети́чний патети́чна патети́чне патети́чні
родовий патети́чного патети́чної патети́чного патети́чних
давальний патети́чному патети́чній патети́чному патети́чним
знахідний патети́чний, патети́чного патети́чну патети́чне патети́чні, патети́чних
орудний патети́чним патети́чною патети́чним патети́чними
місцевий на/у патети́чному, патети́чнім на/у патети́чній на/у патети́чному, патети́чнім на/у патети́чних

Словник синонімів

ПИШНОМО́ВНИЙ (про слова, фрази, стиль тощо - який відзначається вишуканістю, часто надмірною), ПИ́ШНИЙ, ХИТРОМО́ВНИЙзаст.; ВИСОКОМО́ВНИЙ, ВИСО́КИЙ (який відзначається урочистістю); ПІДНЕ́СЕНИЙ, ПАТЕТИ́ЧНИЙ, ГУЧНИ́Й, БУЧНИ́Й (сповнений патетики); КУЧЕРЯ́ВИЙ, КВІТЧА́СТИЙ, КВІТИ́СТИЙ, ВИТІЮВА́ТИЙкнижн. (надмірно прикрашений); ФРАЗИСТИЙзаст. (для якого характерні надмірно пишні фрази). Вірш захоплював простотою і щирістю. Не було в ньому ні пишномовних фраз, ні гучних вигуків (М. Олійник); - Ніч-зоря... як це мило сказано! - захоплено вигукнула ад’ютантка, стенографуючи пишну генеральську фразу (О. Гончар); Слова високомовні "честь", "вітчизна" всевладно й просто входять у життя (Н. Забіла); Загинув [Боженко], не приходячи до свідомості і не проронивши, отже, ні одного високого слова (О. Довженко); Заремба.. читав багато книжок і вмів говорити трохи незвичною піднесеною мовою (Л. Смілянський); По синьому бездонному небу пливли не спливаючи молочно-пінні хмарки, що у добрій злагоді перекликалися з радісно-схвильованою, тому трохи кучерявою промовою Корнія Івановича (І. Волошин); Квітчастою мовою він відусього дворянства дякував земців за ту честь, якою вітали їх (Панас Мирний); Писаний [лист] трохи старим квітистим стилем, з алегоріями й довгими періодами (М. Коцюбинський); Правда, нерідко між фразистою мраковиною з купою блідих, видуманих ситуацій можна натрапити на одну-другу реальну сцену (І. Франко). - Пор. 1. багатослі́вний, 1. ви́шуканий.
ПРИ́СТРАСНИЙ (про почуття та їх вираження - нестримний у своєму вияві, дуже сильний), ПАЛКИ́Й, ГАРЯ́ЧИЙ, ЖАГУ́ЧИЙ, ПОЛУМ’Я́НИЙ, ПОЛУМ’ЯНИСТИЙрідше,ПЛОМЕНИ́СТИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, ЖАРКИ́Й, КИПУ́ЧИЙ, ПАТЕТИЧНИЙперев. книжн.,ЖАГЛИ́ВИЙпоет.;СПРА́ГЛИЙперев. поет. (сповнений сильного почуття, пристрасті). Діти сиділи біля вікон штабного вагона і з пристрасним азартом чекали на наступний постріл (П. Панч); Гей, куди ж подівались так швидко вони, Палкі пориви, мрії юнацькі, Найпевніші либонь вільних днів звістуни? (П. Грабовський); Лице, хоч змучене, проте має в собі привабливість, в погляді сяйливому, гарячому почувається внутрішня пристрасть, прихована жага (О. Гончар); Це дідусь, напевне, своїми розповідями заронив в її серце таку жагучу цікавість (А. Хижняк); Я вас всіх привітаю за дружбу, за сміх і за те, що відвага в серцях не погасла, ясна й полум’яна (С. Голованівський); Полум’янистий погляд темно-зелених очей спиняється на гарматах (Н. Рибак); Він зрозумів, що кохає, навіки кохає оцю дівчину, що його страшна вогненна сила передавалася і їй (М. Чабанівський); Щербатюк широкими, різкими кроками ходив по кабінету і короткими, гнівними вигуками викидав з грудей своє кипуче, невгамоване обурення (І. Рябокляч); Поцілунки палахтять жагливі... Що було дорожче на землі? (переклад М. Лукаша); Засміялась Вутанька і ще міцніш пригорнула сина до себе, осипаючи його спраглими гарячими поцілунками (О. Гончар). - Пор. 4. бурхли́вий.
УРОЧИ́СТИЙ (про стиль, мову і т. ін. - сповнений величі, небуденності), ПІДНЕ́СЕНИЙ, ВИСО́КИЙ, ПИ́ШНИЙ, ПАТЕТИ́ЧНИЙ, ПА́ФОСНИЙ (сповнений пафосу); ПОМПЕ́ЗНИЙ (надміру пишний - несхвально). Коли закінчився урочистий спів і стихла музика, була вже ніч (О. Довженко); - До останньої краплі крові, - добирав Сагайда високі, не раз чуті слова. - А як же інакше? (О. Гончар); Йому стало трошки ніяково за свою патетичну тираду (Ю. Бедзик); Помпезна промова.