пасувати 3 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
(відповідати комусь, чомусь; годитися)

Словник відмінків

Інфінітив пасува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пасу́ймо
2 особа пасу́й пасу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пасува́тиму пасува́тимемо, пасува́тимем
2 особа пасува́тимеш пасува́тимете
3 особа пасува́тиме пасува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа пасу́ю пасу́ємо, пасу́єм
2 особа пасу́єш пасу́єте
3 особа пасу́є пасу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
пасу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пасува́в пасува́ли
жін. р. пасува́ла
сер. р. пасува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пасува́вши

Словник синонімів

ЛИ́ЧИТИкому що, до чого (гармонувати із зовнішністю), ПАСУВА́ТИкому що, до чого,ПІДХО́ДИТИкому що, до чого, ДО ЛИЦЯ́[БУ́ТИ ДО ЛИЦЯ́]кому що, у чому,ПРИСТАВА́ТИкому що, до чого, розм.,ЛО́ВКОкому в чому, розм.,ІТИ́[ЙТИ́]кому що, до чого,розм.,ІТИ́СЯ[ЙТИ́СЯ]кому, до кого-чого, рідко,ЛИЦЮВА́ТИкому що, до чого, діал.,ПРИПАДА́ТИ (перев. зі сл. до лиця, до виду), ПРИХО́ДИТИСЯдо кого-чого. - Док.: приста́ти, припа́сти, прийти́ся. Мар’яна.. через якусь хвилину виходить.. в червоній блузці й терновій хустині, яка так личить до її смаглявого обличчя і розгонистих чорних брів (М. Стельмах); Штани світло-бузкового кольору, добре відпрасовані, до них пасує відкрита блакитна сорочка (В. Собко); До смаглявої шкіри її обличчя, світло-каштанової коси та глибоких сірих очей підходила синя клітчаста сукня (О. Гуреїв); Килина приміряла одну кофтину, другу, а третя, здалось, і справді їй до лиця (Є. Гуцало); Богаза була убрана в блакитне, як небо, шовкове убрання, котре надзвичайно приставало до її чорнихочей (І. Нечуй-Левицький); Вийми, мамо, хустку мені з скрині.. Кажуть, мені ловко в тій хустині (Л. Забашта); [Ганя:] Дідусю, дідусю... [Макар:] Що? [Ганя:] Як мені в цій сукні? Іде? (О. Корнійчук); Невисокого росту, круглолиця, чорнява, наряджена у чорне оксамитне плаття, котре так ішлося до її білого, як сніг, тіла, вона, наче лілія серед пучка квіток, виділялась серед своїх товаришок (Панас Мирний); Вона була ще в жалобній сукні, хоч її рум’яні лиця і палкі, на всі боки стріляючі очі зовсім якось не лицювали до тої жалоби (І. Франко); На голові коробка велика (їй, бачте, до лиця припадає..), шовковою хусткою повив’язана, лисніє і міниться (Дніпрова Чайка); Костюм Петимка хоч виглядав довгим і бахматим на Маркові, але загалом прийшовся (М. Трублаїні). - Пор. гармонува́ти.
ПАСУВА́ТИ (відповідати кому-, чому-небудь за певними ознаками; відповідати певним традиціям), ГОДИ́ТИСЯ, ПІДХО́ДИТИ, ПРИСТАВА́ТИ, ВИПАДА́ТИ, ПРИПАДА́ТИ, ПОДОБА́ТИ, ЛИ́ЧИТИ, ЛИЦЮВА́ТИдіал.Мамина правда, що не пасує в будній день парадувати в шовковій хустині (Ірина Вільде); Кров людська - не водиця - Проливати не годиться (прислів’я); До далеких звуків пісні так підходила ця проста, злита з природою бесідка (Г. Хоткевич); Не схотів Василько їздити на волах.., бо, видно, тепер людям вже не пристає погейкувати на воли (М. Стельмах); [Неофіт-раб (до старого раба):] І вдома так само при однім столі їсте [з патрицієм]? [Старий раб:] Ні, брате, се б зовсім не випадало. [Неофіт-раб:] Чому? [Старий раб:] Бо так не личить... не подоба... (Леся Українка); Не припадає, як свині сідло (прислів’я); Її рум’яні лиця і палкі, на всі боки стріляючі очі зовсім якось не лицювали до.. жалоби (І. Франко).
-2-
дієслово недоконаного виду
(відмовлятися від участі в грі; відступати)

Словник відмінків

Інфінітив пасува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пасу́ймо
2 особа пасу́й пасу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пасува́тиму пасува́тимемо, пасува́тимем
2 особа пасува́тимеш пасува́тимете
3 особа пасува́тиме пасува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа пасу́ю пасу́ємо, пасу́єм
2 особа пасу́єш пасу́єте
3 особа пасу́є пасу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
пасу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пасува́в пасува́ли
жін. р. пасува́ла
сер. р. пасува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пасува́вши

Словник синонімів

ЛИ́ЧИТИкому що, до чого (гармонувати із зовнішністю), ПАСУВА́ТИкому що, до чого,ПІДХО́ДИТИкому що, до чого, ДО ЛИЦЯ́[БУ́ТИ ДО ЛИЦЯ́]кому що, у чому,ПРИСТАВА́ТИкому що, до чого, розм.,ЛО́ВКОкому в чому, розм.,ІТИ́[ЙТИ́]кому що, до чого,розм.,ІТИ́СЯ[ЙТИ́СЯ]кому, до кого-чого, рідко,ЛИЦЮВА́ТИкому що, до чого, діал.,ПРИПАДА́ТИ (перев. зі сл. до лиця, до виду), ПРИХО́ДИТИСЯдо кого-чого. - Док.: приста́ти, припа́сти, прийти́ся. Мар’яна.. через якусь хвилину виходить.. в червоній блузці й терновій хустині, яка так личить до її смаглявого обличчя і розгонистих чорних брів (М. Стельмах); Штани світло-бузкового кольору, добре відпрасовані, до них пасує відкрита блакитна сорочка (В. Собко); До смаглявої шкіри її обличчя, світло-каштанової коси та глибоких сірих очей підходила синя клітчаста сукня (О. Гуреїв); Килина приміряла одну кофтину, другу, а третя, здалось, і справді їй до лиця (Є. Гуцало); Богаза була убрана в блакитне, як небо, шовкове убрання, котре надзвичайно приставало до її чорнихочей (І. Нечуй-Левицький); Вийми, мамо, хустку мені з скрині.. Кажуть, мені ловко в тій хустині (Л. Забашта); [Ганя:] Дідусю, дідусю... [Макар:] Що? [Ганя:] Як мені в цій сукні? Іде? (О. Корнійчук); Невисокого росту, круглолиця, чорнява, наряджена у чорне оксамитне плаття, котре так ішлося до її білого, як сніг, тіла, вона, наче лілія серед пучка квіток, виділялась серед своїх товаришок (Панас Мирний); Вона була ще в жалобній сукні, хоч її рум’яні лиця і палкі, на всі боки стріляючі очі зовсім якось не лицювали до тої жалоби (І. Франко); На голові коробка велика (їй, бачте, до лиця припадає..), шовковою хусткою повив’язана, лисніє і міниться (Дніпрова Чайка); Костюм Петимка хоч виглядав довгим і бахматим на Маркові, але загалом прийшовся (М. Трублаїні). - Пор. гармонува́ти.
ПАСУВА́ТИ (відповідати кому-, чому-небудь за певними ознаками; відповідати певним традиціям), ГОДИ́ТИСЯ, ПІДХО́ДИТИ, ПРИСТАВА́ТИ, ВИПАДА́ТИ, ПРИПАДА́ТИ, ПОДОБА́ТИ, ЛИ́ЧИТИ, ЛИЦЮВА́ТИдіал.Мамина правда, що не пасує в будній день парадувати в шовковій хустині (Ірина Вільде); Кров людська - не водиця - Проливати не годиться (прислів’я); До далеких звуків пісні так підходила ця проста, злита з природою бесідка (Г. Хоткевич); Не схотів Василько їздити на волах.., бо, видно, тепер людям вже не пристає погейкувати на воли (М. Стельмах); [Неофіт-раб (до старого раба):] І вдома так само при однім столі їсте [з патрицієм]? [Старий раб:] Ні, брате, се б зовсім не випадало. [Неофіт-раб:] Чому? [Старий раб:] Бо так не личить... не подоба... (Леся Українка); Не припадає, як свині сідло (прислів’я); Її рум’яні лиця і палкі, на всі боки стріляючі очі зовсім якось не лицювали до.. жалоби (І. Франко).

Словник відмінків

Інфінітив пасува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пасу́ймо
2 особа пасу́й пасу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пасува́тиму пасува́тимемо, пасува́тимем
2 особа пасува́тимеш пасува́тимете
3 особа пасува́тиме пасува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа пасу́ю пасу́ємо, пасу́єм
2 особа пасу́єш пасу́єте
3 особа пасу́є пасу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
пасу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пасува́в пасува́ли
жін. р. пасува́ла
сер. р. пасува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пасува́вши
-3-
дієслово недоконаного виду
(передавати м’яч або шайбу у грі)

Словник відмінків

Інфінітив пасува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пасу́ймо
2 особа пасу́й пасу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пасува́тиму пасува́тимемо, пасува́тимем
2 особа пасува́тимеш пасува́тимете
3 особа пасува́тиме пасува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа пасу́ю пасу́ємо, пасу́єм
2 особа пасу́єш пасу́єте
3 особа пасу́є пасу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
пасу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пасува́в пасува́ли
жін. р. пасува́ла
сер. р. пасува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пасува́вши

Словник синонімів

ЛИ́ЧИТИкому що, до чого (гармонувати із зовнішністю), ПАСУВА́ТИкому що, до чого,ПІДХО́ДИТИкому що, до чого, ДО ЛИЦЯ́[БУ́ТИ ДО ЛИЦЯ́]кому що, у чому,ПРИСТАВА́ТИкому що, до чого, розм.,ЛО́ВКОкому в чому, розм.,ІТИ́[ЙТИ́]кому що, до чого,розм.,ІТИ́СЯ[ЙТИ́СЯ]кому, до кого-чого, рідко,ЛИЦЮВА́ТИкому що, до чого, діал.,ПРИПАДА́ТИ (перев. зі сл. до лиця, до виду), ПРИХО́ДИТИСЯдо кого-чого. - Док.: приста́ти, припа́сти, прийти́ся. Мар’яна.. через якусь хвилину виходить.. в червоній блузці й терновій хустині, яка так личить до її смаглявого обличчя і розгонистих чорних брів (М. Стельмах); Штани світло-бузкового кольору, добре відпрасовані, до них пасує відкрита блакитна сорочка (В. Собко); До смаглявої шкіри її обличчя, світло-каштанової коси та глибоких сірих очей підходила синя клітчаста сукня (О. Гуреїв); Килина приміряла одну кофтину, другу, а третя, здалось, і справді їй до лиця (Є. Гуцало); Богаза була убрана в блакитне, як небо, шовкове убрання, котре надзвичайно приставало до її чорнихочей (І. Нечуй-Левицький); Вийми, мамо, хустку мені з скрині.. Кажуть, мені ловко в тій хустині (Л. Забашта); [Ганя:] Дідусю, дідусю... [Макар:] Що? [Ганя:] Як мені в цій сукні? Іде? (О. Корнійчук); Невисокого росту, круглолиця, чорнява, наряджена у чорне оксамитне плаття, котре так ішлося до її білого, як сніг, тіла, вона, наче лілія серед пучка квіток, виділялась серед своїх товаришок (Панас Мирний); Вона була ще в жалобній сукні, хоч її рум’яні лиця і палкі, на всі боки стріляючі очі зовсім якось не лицювали до тої жалоби (І. Франко); На голові коробка велика (їй, бачте, до лиця припадає..), шовковою хусткою повив’язана, лисніє і міниться (Дніпрова Чайка); Костюм Петимка хоч виглядав довгим і бахматим на Маркові, але загалом прийшовся (М. Трублаїні). - Пор. гармонува́ти.
ПАСУВА́ТИ (відповідати кому-, чому-небудь за певними ознаками; відповідати певним традиціям), ГОДИ́ТИСЯ, ПІДХО́ДИТИ, ПРИСТАВА́ТИ, ВИПАДА́ТИ, ПРИПАДА́ТИ, ПОДОБА́ТИ, ЛИ́ЧИТИ, ЛИЦЮВА́ТИдіал.Мамина правда, що не пасує в будній день парадувати в шовковій хустині (Ірина Вільде); Кров людська - не водиця - Проливати не годиться (прислів’я); До далеких звуків пісні так підходила ця проста, злита з природою бесідка (Г. Хоткевич); Не схотів Василько їздити на волах.., бо, видно, тепер людям вже не пристає погейкувати на воли (М. Стельмах); [Неофіт-раб (до старого раба):] І вдома так само при однім столі їсте [з патрицієм]? [Старий раб:] Ні, брате, се б зовсім не випадало. [Неофіт-раб:] Чому? [Старий раб:] Бо так не личить... не подоба... (Леся Українка); Не припадає, як свині сідло (прислів’я); Її рум’яні лиця і палкі, на всі боки стріляючі очі зовсім якось не лицювали до.. жалоби (І. Франко).

Словник відмінків

Інфінітив пасува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пасу́ймо
2 особа пасу́й пасу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пасува́тиму пасува́тимемо, пасува́тимем
2 особа пасува́тимеш пасува́тимете
3 особа пасува́тиме пасува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа пасу́ю пасу́ємо, пасу́єм
2 особа пасу́єш пасу́єте
3 особа пасу́є пасу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
пасу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пасува́в пасува́ли
жін. р. пасува́ла
сер. р. пасува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пасува́вши

Словник відмінків

Інфінітив пасува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пасу́ймо
2 особа пасу́й пасу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пасува́тиму пасува́тимемо, пасува́тимем
2 особа пасува́тимеш пасува́тимете
3 особа пасува́тиме пасува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа пасу́ю пасу́ємо, пасу́єм
2 особа пасу́єш пасу́єте
3 особа пасу́є пасу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
пасу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пасува́в пасува́ли
жін. р. пасува́ла
сер. р. пасува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пасува́вши