паскудитися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | паску́дитися, паску́дитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | паску́дьмося, паску́дьмось | |
| 2 особа | паску́дься | паску́дьтеся, паску́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | паску́дитимуся, паску́дитимусь | паску́дитимемося, паску́дитимемось, паску́дитимемся |
| 2 особа | паску́дитимешся | паску́дитиметеся, паску́дитиметесь |
| 3 особа | паску́дитиметься | паску́дитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | паску́джуся, паску́джусь | паску́димося, паску́димось, паску́димся |
| 2 особа | паску́дишся | паску́дитеся, паску́дитесь |
| 3 особа | паску́диться | паску́дяться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| паску́дячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | паску́дився, паску́дивсь | паску́дилися, паску́дились |
| жін. р. | паску́дилася, паску́дилась | |
| сер. р. | паску́дилося, паску́дилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| паску́дившись | ||