-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | па́синок | па́синки |
| родовий | па́синка | па́синків |
| давальний | па́синкові, па́синку | па́синкам |
| знахідний | па́синка | па́синків |
| орудний | па́синком | па́синками |
| місцевий | на/у па́синкові, па́синку | на/у па́синках |
| кличний | па́синку | па́синки |
Словник синонімів
ПА́ГІН (молода гілка або стебло), ВІДРО́СТОК, ПА́СИНОК (бічний); ПА́РОСТОК, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬ рідше (молоде стебло); ЖИВЕ́ЦЬ (стебло, з якого вирощують нову рослину); ЛІТО́РОСТОК поет., ЛІТО́РОСТ поет. (однорічний); ВОВЧО́К (на старому стовбурі). Молоді пагони свіжо і ясно зеленіли (Є. Гуцало); Протягом літа ланка провела на посівах триразове пасинкування кукурудзи (в міру відростання пасинків) (з газети); Гілки викинули зелені соковиті паростки (З. Тулуб); Високі парости зеленої ліщини.. Із горобійником сплелися в темний ряд (М. Рильський); Коні з апетитом хрумають молоді ялинкові парості (М. Шеремет); У заґратовані вікна вриваються молоді парослі дикого винограду (Леся Українка); У кімнатах найкраще розвиваються троянди, вирощені з живців (з журналу); Дбайливо доглядав [господар] старе дерево, спилював зайві вовчки (Ю. Мокрієв). - Пор. гі́лка, 1. па́гіння.
ПА́СИНОК (нерідний син), ПА́СЕРБ, ПА́СЕРБИК діал. Килина Іванівна не була тією традиційною мачухою, яка поїдом їсть пасербиць та пасинків (Л. Дмитерко); Скаржився [Іван] на вітчима, котрий немилосердно товк його, аж доки пасерб не пішов до армії (М. Рудь).
СИН (особа чоловічої статі стосовно своїх батьків); ХЛО́ПЕЦЬ (звич. про дитину, підлітка, юнака); ПА́СИНОК, ПА́СЕРБ, ПАСЕРБИК (нерідний). Кохалася мати сином, Як квіткою в гаї (Т. Шевченко); Вона [Кавуниха] впізнала своє полотно на сорочці в осавулиного хлопця (І. Нечуй-Левицький); Вітчим і тепер доброзичливо ставився до свого пасинка (П. Колесник).