-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | па́серб | па́серби |
| родовий | па́серба | па́сербів |
| давальний | па́сербові, па́сербу | па́сербам |
| знахідний | па́серба | па́сербів |
| орудний | па́сербом | па́сербами |
| місцевий | на/у па́сербові, па́сербі | на/у па́сербах |
| кличний | па́сербе | па́серби |
Словник синонімів
ПА́СИНОК (нерідний син), ПА́СЕРБ, ПА́СЕРБИК діал. Килина Іванівна не була тією традиційною мачухою, яка поїдом їсть пасербиць та пасинків (Л. Дмитерко); Скаржився [Іван] на вітчима, котрий немилосердно товк його, аж доки пасерб не пішов до армії (М. Рудь).
СИН (особа чоловічої статі стосовно своїх батьків); ХЛО́ПЕЦЬ (звич. про дитину, підлітка, юнака); ПА́СИНОК, ПА́СЕРБ, ПАСЕРБИК (нерідний). Кохалася мати сином, Як квіткою в гаї (Т. Шевченко); Вона [Кавуниха] впізнала своє полотно на сорочці в осавулиного хлопця (І. Нечуй-Левицький); Вітчим і тепер доброзичливо ставився до свого пасинка (П. Колесник).