-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний парши́вий парши́ва парши́ве парши́ві
родовий парши́вого парши́вої парши́вого парши́вих
давальний парши́вому парши́вій парши́вому парши́вим
знахідний парши́вого, парши́вий парши́ву парши́ве парши́вих, парши́ві
орудний парши́вим парши́вою парши́вим парши́вими
місцевий на/у парши́вому, парши́вім на/у парши́вій на/у парши́вому, парши́вім на/у парши́вих

Словник синонімів

НЕГІ́ДНИЙ (який здатний на ганебні вчинки, якому властиві негативні моральні якості і т. ін.; ужив., зокрема, як лайливе слово при звертанні тощо), ПОГА́НИЙ, ПРЕПОГА́НИЙпідсил.,НЕПОДО́БНИЙрідше,БРИДКИ́Йпідсил.,ГИДКИ́Йпідсил.,МЕРЗЕ́ННИЙпідсил.,МЕРЗО́ТНИЙпідсил.;НИЗЬКИ́Й, НИ́ЦИЙ, БРУДНИ́Й (дуже непорядний, аморальний, нещирий, лицемірний і т. ін.); КА́ПОСНИЙрозм.,ПА́КОСНИЙ[ПА́КІСНИЙ]розм.,ПАРШИ́ВИЙрозм.,ПАСКУ́ДНИЙрозм.,ПРОТИ́ВНИЙрозм., ПЛЮГА́ВИЙзневажл.,СЯКИ́Й-ТАКИ́Й[ТАКИ́Й-СЯКИ́Й]розм.,ШОЛУДИ́ВИЙзневажл. (звичайно як лайливе слово). - Іди! - кликнула Зоня погаслим голосом. - Ти, негідна й безсовісна (О. Кобилянська); Кожна людина, якою б вона поганою не була, має свій найчистіший закуток чи хоча б спомин (М. Стельмах); А пан глянув.. одвернувся... Пізнав, препоганий, Пізнав тії карі очі, Чорні бровенята... (Т. Шевченко); Наврочили неподобні люди: схопили діда німці (Ю. Яновський); - Я от татуньові пожаліюсь на тебе, бридкий хлопчисько! - нахвалялася сестра (А. Кримський); - Але мені ніхто не повірить, бо я гидкий, бо я брехун і зальотник (М. Чабанівський); [Камо:] Це ж не можна, щоб Камо замовк назавжди, щоб.. знову пробрався в ряди провокатор мерзенний... (О. Левада); [Любов (ридаючи):] Ах, тьотю, які люди.. низькі!.. їм вже все одно, хоч би я пропала... (Леся Українка); Сеспель в глибині душі зневажав Скрипаленка, вважав його за людину ницу (Ю. Збанацький); Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); - Не кажіть нічого! То не люди добрі, то гадюки капосні (Панас Мирний); Гульвіса пакосний, престидкий, Негідний, злодій, єретик! (І. Котляревський); - Юрку! - гукнула мама. - Де ти, паршивий хлопчисько! Іди зараз же сюди (Ю. Смолич); - Що ви робите, розбишаки? Навіщо знущаєтеся з малого хлопця, паскудні боягузи? (Ю. Смолич); [Таня:] Бач, яке тобі противне хлоп’я! Сам налякав та ще й сміється (С. Васильченко); - Радзивілл прийшов, так ви, окаянні, не одвітували йому й разу з гармати! Плюгаві страхополохи! (П. Куліш); Чому ви не йдете на лан, сякі-такі? - крикнув осавула (І. Нечуй-Левицький); - Ну, стій же ти, шолудивий бурсаче! - трясучи кулаком, промовив Жук (Панас Мирний). - Пор. 2. безсо́ромний, 1. непоря́дний.
ПАРШИ́ВИЙ (хворий на парші), ПАРХА́ТИЙрозм., ШОЛУДИ́ВИЙрозм.Нате й мій гріш та купите дьогтю, бо і в мене паршива голова (приказка); Назирив він коненя мале, сухе та таке пархате, що аж гречкою усипане (Словник Б. Грінченка); Шолудивій собаці краще, бо її ніхто не продає і не купує (О. Досвітній).
ПОГА́НИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДО́БРИЙ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕЛА́ДНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙпідсил.,ПОГАНЕ́НЬКИЙрозм.,КЕ́ПСЬКИЙрозм.,НЕЗУГА́РНИЙрозм.,АБИ́ЯКИЙрозм.,КАЗНА-ЯКИ́Йрозм.,НІЯ́КИЙрозм.,ТАКИ́Й-СЯКИ́Йрозм.,НЕВІ́РНИЙрозм.,НЕВА́ЖНИЙрозм. рідше,ЛИХИ́Йрозм.,ПОГАНЮ́ЧИЙпідсил. розм.,ПРЕПОГА́НИЙпідсил. розм.,ПАРШИ́ВИЙпідсил. розм.,ПАСКУ́ДНИЙпідсил. розм.,ПІДЛИЙ підсил. розм., ЧОРТЗНА́-ЯКИ́Йзневажл.,ЛЕДА́ЧИЙзневажл., ЧОРТІВлайл.,БІ́СІВлайл., ЧОРТЯ́ЧИЙлайл., ХУДИ́Йзаст.,ЛЕ́ДА-ЯКИ́Йдіал.,ШПЕ́ТНИЙдіал.;НЕДОБРОЯ́КІСНИЙ, НЕЯ́КІСНИЙ (незадовільної якості); НЕЗАВИ́ДНИЙ, МИ́РШАВИЙ, ДРАНТИ́ВИЙдіал.,ЗЛИДЕ́ННИЙдіал. (перев. зовні); ОСТА́ННІЙ, ПОСЛІДУ́ЩИЙрозм. (найгірший серед інших). Вжитті не так усе просто, як йому здавалося. Навіть серед односельчан виявилися хороші і погані люди: одним можна вірити, іншим - ні (Григорій Тютюнник); Гордєєв усю ніч пік у кухонній юрті пироги і все хвилювався, що дріжджі погані (З. Тулуб); - Недобрий, дочко, сьогодні зварила борщ. Мабуть, і сьогодні сало збігло (І. Нечуй-Левицький); Коли весь комітет одноголосно визнав її роботу незадовільною, дівчина ледве перемогла себе, щоб не піти з кімнати, грюкнувши дверима (О. Донченко); Як воно чудно: повернеться життя до тебе негарним, чорним своїм боком - і якимсь поганим здається все на світі (Г. Хоткевич); Літав соловейко в рожевий городчик, Кохав-бо він рожу, А поруч коханки він навіть не бачив Тернину негожу (А. Кримський); [Іван:] Аби тільки ми не зробили якогось нехорошого вчинку, з яким дружба не може миритись (І. Микитенко); Міщанська вулиця відразу відчула щось неладне (Н. Рибак); В оці вранішні години він багато думає.. про все, що завгодно, аби тільки не згадувати тієї жахливої ночі (А. Дімаров); Хто б ризикнув з цього сморчка зробити хоч би поганенького вояку (М. Хвильовий); З вигляду головного лікаря здогадався [Роман Кирилович], що справи кепські (В. Дарда); Коли ж недокурок впав долі, мовив [дід] статечно: "Більше такого не роби, внучку, то незугарні справи" (В. Скуратівський); [Мати:] Політниця з тебе абияка, тащити сіна - голова боліла... (Леся Українка); Господар з Юзьо Крапивницького був казна-який .. Двір в нього був запущений, а на полі родили бур’яни (С. Чорнобривець); Рибалка з нього був ніякий (Ю. Яновський); - Таке-сяке [ліжко] зляпав, а все ж буде краще на йому, ніж долі (С. Васильченко); Пішла б вона гуляти того-таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу (Марко Вовчок); Дивлюсь - усі якісь чудні Мені здаються хлопці. В очах у кожного смішок, Все надто підозріло. Невже зробив якийсь грішок? Неважне, значить, діло... (С. Воскрекасенко); Лихий передобідок і найліпший обід попсує (прислів’я); Воно-таки доведеться чарку горілки випити. І поганюча ж вона, і гірка, а от люблю її (А. Шиян); Згарський лишив Калиновича в препоганім настрою (І. Франко); Від паршивого берега відчалив, а на паскудний прибився (М. Стельмах); [Професор:] Надзвичайно підла погода. Вдень було ясно, а тепер дощ і сніг (І. Кочерга); Думають тільки про мед у своїх льохах. Переймають чортзна-які звичаї. Гидують своєю мовою (О. Довженко); На ледачій землі і трава не росте (прислів’я); - Чи скоро ж той чортів перевіз? - гукнула вона (Ю. Смолич); - А ти чого посміхаєшся? - Такий бісів характер маю (М. Стельмах); [Никодим (несамовито):] Не говори чортячим язиком до мене!Бо ти холодними речами отруту мені в душу ллєш (І. Карпенко-Карий); [Омелько:] Дай же, Боже, гуляти нам тихо, без сварки і без худого слова! (М. Кропивницький); Леда-якого бортника і мед ледачим пахне (Словник Б. Грінченка); Старого і шпетного.. полюбила (пісня); Чекати на високий урожай не можна, якщо покладеш у ґрунт недоброякісне зерно (з журналу); Ґудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Козаченко); "Хай він і в цій незавидній робочій одежі, а я пишаюся ним", - мовби каже дівчина, вчепившись за батька (О. Гончар); Савка махнув батогом і так натягнув віжки, ніби правив не миршавими коненятами, а казковими зміями (М. Зарудний); Він був бідний зарібник, а вона також не мала хати. Наймала якусь дрантиву хатчину (О. Кобилянська); Такий собі злиденний будиночок, та ще й репнутий по фасаду з самої гори донизу (І. Багряний); Він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, - Пшеницю й кукурудзу золоту)... (М. Рильський); Правда, й Кирило Тур був у Січі не послідущий, був козак-душа (П. Куліш). - Пор. 1. бридки́й, 1. нікче́мний.