-1-
іменник жіночого роду
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний парубі́ка  
родовий парубі́ки  
давальний парубі́ці  
знахідний парубі́ку  
орудний парубі́кою  
місцевий на/у парубі́ці  
кличний парубі́ко*  

Словник синонімів

ХЛО́ПЕЦЬ (молодий чоловік), ЮНА́К, ПА́РУБОК, МОЛОДИ́К, МОЛОДЕ́ЦЬ, КОЗА́К, ХЛОПЧИ́НАрозм.,ХЛОП’Я́ГАрозм.,ХЛОПІ́ЙКОрозм., ПАРУБЧИ́НАрозм.,ПАРУБ’Я́розм.,ПАРУБЧИ́СЬКОрозм.,ПА́РОБОКдіал.,ПАРУБІ́ЙКАдіал.,ПАРУБІКАдіал., ЛЕ́ГІНЬдіал.,ХЛОПА́Кдіал.,ШУГА́Йдіал.; ЖЕНИ́Хрозм. (про молодого чоловіка, що вже може одружуватися). [Елеазар (до хлопця - смутно):] До чого, молодче, ти се промовив? [Молодий хлопець:] Не удавай, немов не розумієш! (Леся Українка); Він заходить в охайну кімнату і зупиняється перед юнаком років двадцяти-двадцяти двох (М. Стельмах); - Вже як ястав парубком, дід показував мені те місце [скарбу] (І. Нечуй-Левицький); Молодики стояли осторонь від батьків, але думки в них були спільні (П. Кочура); Ой, дівчина-горлиця До козака горнеться (пісня); - Ну й даремно, - озвався шустрий, чорнявий хлопчина. - Я після десятирічки два роки попрацював на шахті в Горлівці (І. Цюпа); В голоблях гарцювали хлоп’яки (В. Дрозд); Виорати кінці ниви Михайлові допоміг сусідський парубчина, що в саду дерева обрізував (М. Томчаній); Коло Якового колодязя зібралась купка паруб’ят, а між ними Юрко і його давній приятель.., що служив разом з ним у одному полку (П. Куліш); Який тепер світ настав..; Сякий-такий парубчисько, Та й той до багачки (пісня); - Торгувать, шинкувать Буду чарочками, Танцювать та гулять Таки з паробками (Т. Шевченко); Замолоду, бувши парубікою, чумакував (Ганна Барвінок); Вибігла Маруся до потоку, скочила зі скелі - а легінь, точнісінько як тоді, стоїть перед нею і усміхається (Г. Хоткевич); - Ти, правда, хлопак справний, в боях авторитет здобув (О. Гончар); Де ти був, шугаю, з тими овечками? (Л. Первомайський).