ХОЛОСТЯКУВА́ТИ (жити холостяком, не одружуючись; жарт. - жити тимчасово без дружини), ПАРУБКУВА́ТИ, КОЗАКУВА́ТИрозм.,МОЛОДИКУВА́ТИрозм.,БУРЛАКУВАТИрозм.,ПАРУБО́ЧИТИдіал.- Холостякувати ж довго не буду. Приїду додому, зразу женюсь (А. Головко); - Здоров, товаришу Омельченко. Додому?.. Може, до мене зайдеш?Я зараз холостякую (І. Гончаренко); Савка багато років парубкує в безладній самотині (Т. Масенко); - Книжки ніколи було почитати. Ось тут, в рибартілі, як став сторожувати - тільки й начитався вволю. Влітку, поки козакував одинцем.., цілий університет пройшов (О. Гончар); - Може, не схоче [Марта Кирилівна] за мене заміж, - обізвався смутно Бичковський. - А шкода буде. Старість не за горами. Самому остогидло вже бурлакувати (І. Нечуй-Левицький); Наставники гадають собі, що він парубочить.., а він собі вінчану жінку тримає (М. Черемшина).