-1-
іменник чоловічого роду, істота
* Але: два, три, чотири па́рубки

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний па́рубок парубки́
родовий па́рубка парубкі́в
давальний па́рубкові, па́рубку парубка́м
знахідний па́рубка парубкі́в
орудний па́рубком парубка́ми
місцевий на/у па́рубкові, па́рубку на/у парубка́х
кличний па́рубче парубки́

Словник синонімів

ХЛО́ПЕЦЬ (молодий чоловік), ЮНА́К, ПА́РУБОК, МОЛОДИ́К, МОЛОДЕ́ЦЬ, КОЗА́К, ХЛОПЧИ́НАрозм.,ХЛОП’Я́ГАрозм.,ХЛОПІ́ЙКОрозм., ПАРУБЧИ́НАрозм.,ПАРУБ’Я́розм.,ПАРУБЧИ́СЬКОрозм.,ПА́РОБОКдіал.,ПАРУБІ́ЙКАдіал.,ПАРУБІКАдіал., ЛЕ́ГІНЬдіал.,ХЛОПА́Кдіал.,ШУГА́Йдіал.; ЖЕНИ́Хрозм. (про молодого чоловіка, що вже може одружуватися). [Елеазар (до хлопця - смутно):] До чого, молодче, ти се промовив? [Молодий хлопець:] Не удавай, немов не розумієш! (Леся Українка); Він заходить в охайну кімнату і зупиняється перед юнаком років двадцяти-двадцяти двох (М. Стельмах); - Вже як ястав парубком, дід показував мені те місце [скарбу] (І. Нечуй-Левицький); Молодики стояли осторонь від батьків, але думки в них були спільні (П. Кочура); Ой, дівчина-горлиця До козака горнеться (пісня); - Ну й даремно, - озвався шустрий, чорнявий хлопчина. - Я після десятирічки два роки попрацював на шахті в Горлівці (І. Цюпа); В голоблях гарцювали хлоп’яки (В. Дрозд); Виорати кінці ниви Михайлові допоміг сусідський парубчина, що в саду дерева обрізував (М. Томчаній); Коло Якового колодязя зібралась купка паруб’ят, а між ними Юрко і його давній приятель.., що служив разом з ним у одному полку (П. Куліш); Який тепер світ настав..; Сякий-такий парубчисько, Та й той до багачки (пісня); - Торгувать, шинкувать Буду чарочками, Танцювать та гулять Таки з паробками (Т. Шевченко); Замолоду, бувши парубікою, чумакував (Ганна Барвінок); Вибігла Маруся до потоку, скочила зі скелі - а легінь, точнісінько як тоді, стоїть перед нею і усміхається (Г. Хоткевич); - Ти, правда, хлопак справний, в боях авторитет здобув (О. Гончар); Де ти був, шугаю, з тими овечками? (Л. Первомайський).
ХОЛОСТЯ́К (неодружений чоловік), ПА́РУБОК, МОЛОДИ́К, НЕОДРУ́ЖЕНИЙ, НЕЖОНА́ТИЙ, КАВАЛЕ́Рзаст.,БУРЛА́КАзаст.; ХЛО́ПЕЦЬ, МОЛОДЕ́ЦЬ, МОЛОДА́Нрозм., ЛЕ́ГІНЬдіал. (неодружений молодий чоловік). Вчитель недавно приїхав у їхнє село, був холостяком, то мусив сам себе доглядати (Є. Гуцало); "Чи ти ж, - кажу, - парубок, чи удовець?" - "Моя жінка вмерла через рік, як мене батько оженив.." - каже він (І. Нечуй-Левицький); Дядько Тимоха пробував собі молодиком. Всі так ізвикли бачити його без подружжя, що надзвичайно здивувались, дочувшися, що він має одружитися (Б. Грінченко); Гуртожиток для неодружених; Нежонатого не посилай у старости, бо як гарна дівчина - переб’є (прислів’я); Як це сталося, що вона пішла за нього, вічного наймита, старого парубка, бурлаку, що не має навіть власної хати, не то що землі - і досі не знає (М. Коцюбинський); Дорослі хлопці та дівчата з вереском і реготом обганяли санчата дітвори і навмисно падали купою в сніг (З. Тулуб); - От і заславсь молодець до дівчини; а в сватах пішли неабиякі люде (П. Куліш); Чумаченьку, козаченьку!Де ти, молодане?Чом на мене твоє око кареє не гляне (пісня); Не один легінь брав собі за жінку чорняву румунку (А. Хорунжий).