-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив парубкува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   парубку́ймо
2 особа парубку́й парубку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа парубкува́тиму парубкува́тимемо, парубкува́тимем
2 особа парубкува́тимеш парубкува́тимете
3 особа парубкува́тиме парубкува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа парубку́ю парубку́ємо, парубку́єм
2 особа парубку́єш парубку́єте
3 особа парубку́є парубку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
парубку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. парубкува́в парубкува́ли
жін. р. парубкува́ла
сер. р. парубкува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
парубкува́вши

Словник синонімів

ХОЛОСТЯКУВА́ТИ (жити холостяком, не одружуючись; жарт. - жити тимчасово без дружини), ПАРУБКУВА́ТИ, КОЗАКУВА́ТИрозм.,МОЛОДИКУВА́ТИрозм.,БУРЛАКУВАТИрозм.,ПАРУБО́ЧИТИдіал.- Холостякувати ж довго не буду. Приїду додому, зразу женюсь (А. Головко); - Здоров, товаришу Омельченко. Додому?.. Може, до мене зайдеш?Я зараз холостякую (І. Гончаренко); Савка багато років парубкує в безладній самотині (Т. Масенко); - Книжки ніколи було почитати. Ось тут, в рибартілі, як став сторожувати - тільки й начитався вволю. Влітку, поки козакував одинцем.., цілий університет пройшов (О. Гончар); - Може, не схоче [Марта Кирилівна] за мене заміж, - обізвався смутно Бичковський. - А шкода буде. Старість не за горами. Самому остогидло вже бурлакувати (І. Нечуй-Левицький); Наставники гадають собі, що він парубочить.., а він собі вінчану жінку тримає (М. Черемшина).