ПАРТА́ЧИТИзневажл. (робити щонебудь невміло або неохайно); ПАРТО́ЛИТИзневажл., КАПА́РИТИзневажл. (робити що-небудь нашвидку, неохайно); ЛЯ́ПАТИзневажл.,БА́ЗГРАТИзневажл., МА́ЗАТИзневажл.,МАЗЮ́КАТИзневажл. (перев. писати, малювати). - Док.: напарта́чити, спарта́чити, напарто́лити, спарто́лити, накапа́рити, скапа́рити, зля́пати, наба́зграти, нама́зати, намазю́кати. Гнат же Кавунів тільки партачить, а не шиє (В. Кучер); Оце як сама не догляну, то напартолить [невістка] такого борщу, що й собаки не їдять (І. Нечуй-Левицький); Мати.. метнулась до кабиці, щоб скапарити сяку-таку вечерю (М. Стельмах); Милуючись, дивиться [дід] старими очима на свою роботу: - Таке-сяке зляпав, а все ж буде краще на йому [на ліжку], ніж долі (С. Васильченко); Віршомазів стільки наплодилось, що якби кожний ховав те на десять рік, що за годину набазгра, то б нігде було чоловікові й хати нанять за паперами! (П. Гулак-Артемовський); Хіба ж це стаття оте, що Лукіянович намазав? (Леся Українка); - Він теж трохи мазюкає?.. - Уявіть, малює він досить пристойно (М. Стельмах).