-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | парта́ч | партачі́ |
| родовий | партача́ | партачі́в |
| давальний | партаче́ві, партачу́ | партача́м |
| знахідний | партача́ | партачі́в |
| орудний | партаче́м | партача́ми |
| місцевий | на/у партаче́ві, партачу́, партачі́ | на/у партача́х |
| кличний | парта́чу | партачі́ |
Словник синонімів
БРАКОРО́Б (несумлінний працівник, який допускає в роботі брак); ХАЛТУ́РНИК розм. (той, хто працює несумлінно, неакуратно, абияк); ПАРТА́Ч зневажл. (той, хто робить, виконує що-небудь невміло або неохайно, недбало). - Гаразд, я згоден, ..але з однією умовою, щоб усі мене слухалися. ..Я не потерплю бракоробів, ледарів (Ю. Мокрієв); Для всіх чайних, які тільки є в районі, постачає ці бездарні копії якийсь халтурник з обласного центру, з упертістю маніяка просуває своє ерзац-мистецтво в маси... (О. Гончар); Восени.. трактористи добре напартачили: то тут, то там на поверхню виходили огріхи.. Комбайнер згадав лихим словом цих партачів (Ю. Бедзик).