-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний парови́чник парови́чники
родовий парови́чника парови́чників
давальний парови́чникові, парови́чнику парови́чникам
знахідний парови́чника парови́чників
орудний парови́чником парови́чниками
місцевий на/у парови́чникові, парови́чнику на/у парови́чниках
кличний парови́чнику парови́чники

Словник синонімів

ОПА́ЛЮВАЧ (робітник, який палить у грубах, печах і т. ін.), ГРУ́БНИК, ТОПИ́ЛЬНИКрідко,ПІЧКУ́Рдіал.; КОЧЕГА́Р, ПАРОВИ́ЧНИКрозм. (перев. при парових казанах). У колгоспі організована парниково-теплична бригада, до складу якої входять.. [п’ять] опалювачів (із науково-популярної літератури); Не маючи жодного притулку, служили [бурлаки].. по винницях да ще по лазнях грубниками (П. Куліш); - Перш було чорти і на дривітні колоддя колють, чорти і пічкурами, чорти і за смолою (Г. Квітка-Основ’яненко); [Юнга:] Я скоро буду кочегаром, вже шарував топку (О. Корнійчук); На "Сміливому Звіробої" було тридцять матросів та паровичників (М. Трублаїні).