-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | парови́чник | парови́чники |
| родовий | парови́чника | парови́чників |
| давальний | парови́чникові, парови́чнику | парови́чникам |
| знахідний | парови́чника | парови́чників |
| орудний | парови́чником | парови́чниками |
| місцевий | на/у парови́чникові, парови́чнику | на/у парови́чниках |
| кличний | парови́чнику | парови́чники |
Словник синонімів
ОПА́ЛЮВАЧ (робітник, який палить у грубах, печах і т. ін.), ГРУ́БНИК, ТОПИ́ЛЬНИК рідко, ПІЧКУ́Р діал.; КОЧЕГА́Р, ПАРОВИ́ЧНИК розм. (перев. при парових казанах). У колгоспі організована парниково-теплична бригада, до складу якої входять.. [п’ять] опалювачів (із науково-популярної літератури); Не маючи жодного притулку, служили [бурлаки].. по винницях да ще по лазнях грубниками (П. Куліш); - Перш було чорти і на дривітні колоддя колють, чорти і пічкурами, чорти і за смолою (Г. Квітка-Основ’яненко); [Юнга:] Я скоро буду кочегаром, вже шарував топку (О. Корнійчук); На "Сміливому Звіробої" було тридцять матросів та паровичників (М. Трублаїні).