парницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний парни́цький парни́цька парни́цьке парни́цькі
родовий парни́цького парни́цької парни́цького парни́цьких
давальний парни́цькому парни́цькій парни́цькому парни́цьким
знахідний парни́цький, парни́цького парни́цьку парни́цьке парни́цькі, парни́цьких
орудний парни́цьким парни́цькою парни́цьким парни́цькими
місцевий на/у парни́цькому, парни́цькім на/у парни́цькій на/у парни́цькому, парни́цькім на/у парни́цьких