парний 2 значень
-1-
прикметник
(який становить пару з чимсь)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | па́рний | па́рна | па́рне | па́рні |
| родовий | па́рного | па́рної | па́рного | па́рних |
| давальний | па́рному | па́рній | па́рному | па́рним |
| знахідний | па́рний, па́рного | па́рну | па́рне | па́рні, па́рних |
| орудний | па́рним | па́рною | па́рним | па́рними |
| місцевий | на/у па́рному, па́рнім | на/у па́рній | на/у па́рному, па́рнім | на/у па́рних |
Словник синонімів
-2-
прикметник
(насичений парою)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | па́рний | па́рна | па́рне | па́рні |
| родовий | па́рного | па́рної | па́рного | па́рних |
| давальний | па́рному | па́рній | па́рному | па́рним |
| знахідний | па́рний, па́рного | па́рну | па́рне | па́рні, па́рних |
| орудний | па́рним | па́рною | па́рним | па́рними |
| місцевий | на/у па́рному, па́рнім | на/у па́рній | на/у па́рному, па́рнім | на/у па́рних |
Словник синонімів
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | парни́й | парна́ | парне́ | парні́ |
| родовий | парно́го | парно́ї | парно́го | парни́х |
| давальний | парно́му | парні́й | парно́му | парни́м |
| знахідний | парни́й, парно́го | парну́ | парне́ | парні́, парни́х |
| орудний | парни́м | парно́ю | парни́м | парни́ми |
| місцевий | на/у парно́му, парні́м | на/у парні́й | на/у парно́му, парні́м | на/у парни́х |