-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив па́ритися, па́ритись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   па́рмося, па́рмось
2 особа па́рся па́ртеся, па́ртесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа па́ритимуся, па́ритимусь па́ритимемося, па́ритимемось, па́ритимемся
2 особа па́ритимешся па́ритиметеся, па́ритиметесь
3 особа па́ритиметься па́ритимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа па́рюся, па́рюсь па́римося, па́римось, па́римся
2 особа па́ришся па́ритеся, па́ритесь
3 особа па́риться па́ряться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
па́рячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. па́рився, па́ривсь па́рилися, па́рились
жін. р. па́рилася, па́рилась
сер. р. па́рилося, па́рилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
па́рившись

Словник синонімів

ВАРИ́ТИСЯ (про їжу - набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ[ВКИПА́ТИ], МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ[ВПРІВА́ТИ], ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). - Док.: звари́тися, укипі́ти[вкипі́ти], упрі́ти[впрі́ти]. У пузатих горщиках варився борщ із гусятиною (О. Донченко); Риба кипіла в казані (І. Нечуй-Левицький); Поки в казанку пшоно вкипало, хлопець нашвидку в дорогу лагодився (В. Мисик); Ви в доброму настрої, спокійні - і борщ мліє на плиті (з журналу); І пріла каша в чорнім казані (А. Малишко); Польова каша завжди добра. Може, через те, що не в печі упріває, а серед вільного повітря (Панас Мирний).
ГРІ́ТИСЯ (зігрівати своє тіло), НАГРІВА́ТИСЯ, ЗІГРІВА́ТИСЯ[ЗОГРІВА́ТИСЯ], ОБІГРІВА́ТИСЯ, ОГРІВА́ТИСЯ, ЗАГРІВА́ТИСЯдіал.;ПРИГРІВА́ТИСЯ (перев. у теплому, затишному місці); РОЗІГРІВА́ТИСЯ[РОЗГРІВА́ТИСЯ] (поступово); ВІДІГРІВА́ТИСЯ (про того, хто замерз); ПЕКТИ́СЯ, ПА́РИТИСЯ, ПРЯГТИ́СЯ, ПРЯ́ЖИТИСЯ, СМА́ЖИТИСЯрозм.,ШКВА́РИТИСЯрозм.,ЖА́РИТИСЯрозм. (занадто - перев. на сонці). - Док.: зігрі́тися[зогрі́тися], нагрі́тися, обігрі́тися, огрі́тися, загрі́тися, пригрі́тися, розігрі́тися, відігрі́тися, напекти́ся, нажа́ритися. Ївши, гріється, а робивши, мерзне (прислів’я); - Я почав був трохи нагріватись (Панас Мирний); Почала [Маруся] зігріватися. Вогке тепло скутувало все тіло і лиш ноги ще в жаден спосіб не хотіли зігрітися (Г. Хоткевич); Червоноармійці зогрівалися не стільки пічкою, скільки власним тілом (Ю. Збанацький); І поки гостя обігрівалася біля вогню, Ганна насипала миску гарячого борщу (С. Чорнобривець); Розклали [заробітчани] в яру огнище. Огрівалися, співали (К. Гордієнко); Дощ промочив бідака до нитки, загрітися не було де (І. Франко); - Я пригрівалася в ліжку (О. Гуреїв); - Вони ж вовтузяться там біля дубка, то розігрілись (Г. Хоткевич); Ночі були холодні, осінні, на землі не заснеш. Вдень відігрівався (П. Дорошко); Довго Василина пеклася, лежачи на сонці (І. Нечуй-Левицький); Лежить [Іван] на печі вниз черевом - париться (Панас Мирний); Михайло Михайлович міг пряжитись на всякому сонці, що давало йому тим більшу насолоду, чим дужче смалило (Л. Смілянський); Смажиться Ася на сонці немилосердно (В. Бабляк); Шість годин дивиться на одне й те саме, шкварячись до того на червневому бесарабському сонці.. Тихович чує, що йому млосно (М. Коцюбинський).