-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив пари́рувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пари́руймо
2 особа пари́руй пари́руйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пари́руватиму пари́руватимемо, пари́руватимем
2 особа пари́руватимеш пари́руватимете
3 особа пари́руватиме пари́руватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа пари́рую пари́руємо, пари́руєм
2 особа пари́руєш пари́руєте
3 особа пари́рує пари́рують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
пари́руючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пари́рував пари́рували
жін. р. пари́рувала
сер. р. пари́рувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
пари́руваний
Безособова форма
пари́рувано
Дієприслівник
пари́рувавши

Словник синонімів

ВІДБИВА́ТИ (відкидати зустрічним ударом шаблю, м’яч і т. ін.), ПАРИ́РУВАТИ. - Док.: відби́ти, пари́рувати. Налетів [богунець] на п’ятьох, відбиваючи всі п’ять шабель (О. Довженко); Воротар гостей парирував м’яч (з газети).