парафувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | парафува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | парафу́ймо | |
| 2 особа | парафу́й | парафу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | парафува́тиму | парафува́тимемо, парафува́тимем |
| 2 особа | парафува́тимеш | парафува́тимете |
| 3 особа | парафува́тиме | парафува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | парафу́ю | парафу́ємо, парафу́єм |
| 2 особа | парафу́єш | парафу́єте |
| 3 особа | парафу́є | парафу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| парафу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | парафува́в | парафува́ли |
| жін. р. | парафува́ла | |
| сер. р. | парафува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| парафо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| парафо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| парафува́вши | ||