-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний пара́ліч пара́лічі
родовий пара́лічу пара́лічів
давальний пара́лічу, пара́лічеві пара́лічам
знахідний пара́ліч пара́лічі
орудний пара́лічем пара́лічами
місцевий на/у пара́лічі, пара́лічу на/у пара́лічах
кличний пара́лічу* пара́лічі*

Словник синонімів

ПАРА́ЛІЧ (хвороба, що позбавляє якусь частину тіла, орган здатності нормально рухатися, діяти); ГРЕЦЬрозм. (без додатка); ПАРЕ́З (неповний). Філіпчук повалився у крісло, ніби людина, уражена паралічем (Ірина Вільде); Грець тебе побивай! (приказка); При паралічі втрачається рухомість певної частини тіла. Якщо можливі невеликі рухи - цей стан називається парезом (з журналу).