-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив паралізува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   паралізу́ймо
2 особа паралізу́й паралізу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа паралізува́тиму паралізува́тимемо, паралізува́тимем
2 особа паралізува́тимеш паралізува́тимете
3 особа паралізува́тиме паралізува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа паралізу́ю паралізу́ємо, паралізу́єм
2 особа паралізу́єш паралізу́єте
3 особа паралізу́є паралізу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
паралізу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. паралізува́в паралізува́ли
жін. р. паралізува́ла
сер. р. паралізува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
паралізо́ваний
Безособова форма
паралізо́вано
Дієприслівник
паралізува́вши

Словник синонімів

СКО́ВУВАТИ (позбавляти можливості вільно діяти, проявлятися), ПАРАЛІЗУВА́ТИ. - Док.: скува́ти, паралізува́ти. Перший сумнів, що закрався Павлові в голову, почав усе далі рости, поступово сковувати його думки і вчинки (В. Кучер); Мусій Завірюха задався метою паралізувати ворожу охорону, потяг огонь на себе (К. Гордієнко); Батьків погляд наче пришпилював його, паралізував руки (М. Ю. Тарновський).