„пара“ синоніми, антоніми, відмінки та тлумачення слова

відмінок	однина	множина
називний	па́ра	па́ри
родовий	па́ри	пар
давальний	па́рі	па́рам
знахідний	па́ру	па́ри
орудний	па́рою	па́рами
місцевий	на/у па́рі	на/у па́рах
кличний	па́ро*	па́ри*

ДВА (кількість із двох одиниць), ПА́РАрозм.По парі, по парі, а ззаду два (М. Номис); - Пару вуликів дам тобі на розвід. - Який ти щедрий. І не шкода буде аж двох вуликів (М. Стельмах).

ДВІ́ЙКА (незадовільна оцінка успішності в навчанні), ДВА, НЕЗАДОВІ́ЛЬНОневідм., ПОГА́НОневідм., ПА́РАрозм. (перев. у шкільному жаргоні). На останньому контрольному диктанті він зробив аж одинадцять помилок і йому поставили двійку (О. Іваненко); Через годину вона викликала його і, намагаючись надати своєму голосу лагідності, сказала: - Я поставила вам "погано" (Григорій Тютюнник); - Тебе сьогодні питали? - З географії п’ять.. А козерогові пару вліпили (М. Коцюбинський).

ДРУЖИ́НА (одружена жінка стосовно свого чоловіка),ЖІ́НКА, ХАЗЯ́ЙКАрозм.,БА́БАрозм.,ПОЛОВИ́НАжарт.,ПА́НІрозм.,БЛАГОВІ́РНАзаст., жарт.,ЖОНА́заст., розм.; ПА́РА, ПОДРУ́ЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари); СТАРА́розм. (та, з якою чоловік прожив досить довго, до старості). Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної та коханої дружини (М. Коцюбинський); - Ти б собі пошукав, сину, хазяйки, а мені - помочі (Панас Мирний); Старий надумав учетверте женитися: сумно, каже, без баби (Ю. Смолич); - З великою супницею в руках, з пахощами страв і квітів - так я уявляю свою половину (М. Колесников); [Хуса:] Моя жона здоров’ям занепала і їздила до батька у Сарон.. Але ж тепер моя жона вже дома й до послуги твоїй шановній пані (Леся Українка); - Он моя благовірна уже тридцять років підряд намагається приписати мене на постійне проживання в якомусь місті, але ще не досягла нічого (М. Ю. Тарновський); Тремтів [Гончар] над своєю білявою парою, дарма що в молодої дружини тільки й краси було, що голубі, як світ, очі та посмішка чарівниці (М. Стельмах); Як маєш подружжя дурне та й брехливе, Не жінку ти взяв, - безголов’я правдиве (А. Кримський); Вашій старій, як Ви величаєте свою дружину, мій аж до землі низесенький поклін (Панас Мирний).

ПОДРУ́ЖЖЯ (чоловік і жінка, зв’язані шлюбом), ПА́РА. - Бачте, сьогодні розписуються Марія Фатєєва з Бабенком... І я прийшов запитати, чи не віддали б ви молодому подружжю свою кімнатку (Є. Гуцало); - Як хто з дійшовшої до свого зросту дітвори забажає одружитися або заміж вийти, того ми зараз виділяємо,.. щоб молода пара життя своє по своїй волі й охоті засновувала (Панас Мирний).

ПОПА́РНО (по двоє, парами), ПА́РАМИ, ПАРИ́СТО. Загуділа машина, заходячи попри самісіньку стіну. Команда: "Попарно виходь!" (І. Багряний); Німими, чорними рядами Арапи з довгими шаблями До ложа дівчини ідуть, По змозі чемно і паристо (переклад М. Терещенка).

два чо́боти — па́ра (на одну́ но́гу). Схожі між собою чим-небудь (перев. негативним); варті один одного. — Чому у тебе розладилося з Насткою?.. Вона легковажна. Виходить, ви — два чоботи — пара (П. Автомонов); — Льонці Галя сказала, що вони з Юликом “два чоботи — пара” (Ю. Мушкетик); Згадався Конопельський. От звести б їх з Фредом, от би компанія була, два чоботи на одну ногу (Ю. Збанацький). па́ра чобі́т на одну́ но́гу. — А в чому ж справа? — Справа дуже проста. Зібралися ми з Федором Андрійовичем — пара чобіт на одну ногу. В нього рідня, а в мене теж (Ю. Збанацький).

на па́ру. Разом, удвох з ким-небудь. На симпатичну ногу живемо [з товаришем]. На пару ходимо в кіно, у клуб (С. Ковалів); — Може, це я вже останній окоп рию, для історії залишу! — Давай на пару (О. Гончар).

на па́ру слів. Для короткої розмови, повідомлення тощо. — Тебе на пару слів можна? — Нема у мене ні найменшого бажання з тобою говорити,— різко відрізала Оксана і відійшла від гурту дівчат (З журналу); — Маю справу до царевича .. Дозволь, мій пане, на пару слів (Переклад М. Лукаша).

не па́ра кому. Не підходить, неоднаковий. — Е, добродію мій! — каже, зачервонівшись з сорому, Гвинтовка. Запорожець запорожцеві не пара (П. Куліш); Коло них [Соломії та Уляни] худа і довготелеса Текля Барилова, вимахує руками, щось своє доказує .. Одразу видно, що вона їм не пара (В. Кучер).

два чо́боти — па́ра (на одну́ но́гу). Схожі між собою чим-небудь (перев. негативним); варті один одного. — Чому у тебе розладилося з Насткою?.. Вона легковажна. Виходить, ви — два чоботи — пара (П. Автомонов); — Льонці Галя сказала, що вони з Юликом “два чоботи — пара” (Ю. Мушкетик); Згадався Конопельський. От звести б їх з Фредом, от би компанія була, два чоботи на одну ногу (Ю. Збанацький). па́ра чобі́т на одну́ но́гу. — А в чому ж справа? — Справа дуже проста. Зібралися ми з Федором Андрійовичем — пара чобіт на одну ногу. В нього рідня, а в мене теж (Ю. Збанацький).

па́ру слів (фраз), зі сл. написа́ти, сказа́ти і т. ін. 1. Трохи, зовсім мало. Дуже був би Вам вдячний, коли б написали хоч пару слів про себе (М. Коцюбинський); // Дещо. — Слід би було вже й сход зібрати, поговорити по душах із селянством .. Я пару слів сказав би (В. Речмедін); Як скінчу життя стражденне, .. щоб не чути більш образ,— Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз (П. Грабовський).

під па́ру. 1. кому. Який годиться, підходить кому-небудь у подружжя. [Наталка:] Ви пан, а я сирота; Ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару (І. Котляревський).

2. кому, чому. Схожий на когось іншого або на що-небудь інше; подібний до кого-, чого-небудь або такий, як хтось інший або щось інше. — Ба ні, голова в нас тямущий, хоч би й вам [Явтуху] під пару! — сміється жінка на возі (Ю. Яновський).

розво́дити / розвести́ пари́ (па́ру). 1. Бути готовим у першу-ліпшу хвилину вирушити в дорогу. Там же стояв, розводячи пари, другий пароход [пароплав] з вуглем [вугіллям] (Леся Українка); У депо блискучий, чистий паровоз розвів пари. (Н. Забіла).

2. нак. сп. Уживається як спонукання до якоїсь дії. Жан пробасив раптом: — Ну, міноносце, розведи пару (М. Коцюбинський); [Сашко:] Ну, розводь пари, ось тобі дзвінок [свиснув], ось свисток, а ось [показує на хвіртку] зелена вулиця (М. Зарудний).

розво́дити / розвести́ пари́ (па́ру). 1. Бути готовим у першу-ліпшу хвилину вирушити в дорогу. Там же стояв, розводячи пари, другий пароход [пароплав] з вуглем [вугіллям] (Леся Українка); У депо блискучий, чистий паровоз розвів пари. (Н. Забіла).

2. нак. сп. Уживається як спонукання до якоїсь дії. Жан пробасив раптом: — Ну, міноносце, розведи пару (М. Коцюбинський); [Сашко:] Ну, розводь пари, ось тобі дзвінок [свиснув], ось свисток, а ось [показує на хвіртку] зелена вулиця (М. Зарудний).

стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т. ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т. ін.). Довго ходити, добиваючись чого-небудь; попоходити.. [Макар:] Ще не одну пару підметок стопче [Артем], поки дійде до генерала (І. Корнієнко).

відмінок	однина	множина
називний	па́ра
родовий	па́ри
давальний	па́рі
знахідний	па́ру
орудний	па́рою
місцевий	на/у па́рі
кличний	па́ро*

ВИ́ПАР (газоподібна речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого-небудь), ПА́РА, ВИ́ПАРУВАННЯ, ВІ́ДПАР, О́ПАРдіал.Сонце пригрівало, понад зеленим лугом слався синенький димок весняних випарів (Григорій Тютюнник); Закурила земля димом та парою (І. Нечуй-Левицький); Повітря сповнялось випаруваннями зогрітої землі (О. Досвітній); За подвір’ям легеньким відпаром курілося озерце (М. Стельмах); Понад опари розлогих млак виднілися дахи й комини.. підгірського містечка (Н. Кобринська).

на всіх (по́вних) пара́х. зі сл. бі́гти, мча́ти і под. Дуже швидко. Побігли на всіх парах голова з агрономом, а дід Левко, вичекавши, поки стихнуть їхні голоси, обережно підходить до вікна контори (І. Драч); Окрилений успіхом, він мчав на всіх парах (Ф. Бурлака); Насправді літо, наче його хтось підганяє, летить на всіх парах. Від того йому й жарко, що доводиться гнати щодуху (Н. Тихий); А поїзд мчить на всіх парах прямісінько на Київ (О. Довженко); Помчав поїзд на повних парах… Загуло, загриміло (Ю. Мокрієв); // Дуже інтенсивно. Сповіщаю Вас, що робота по набору іде на всіх парах: уже 18 сторон [сторінок] зовсім надруковано (Панас Мирний).

відмінок	однина	множина
називний	па́ра	па́ри
родовий	па́ри	пар
давальний	па́рі	па́рам
знахідний	па́ру	па́ри
орудний	па́рою	па́рами
місцевий	на/у па́рі	на/у па́рах
кличний	па́ро*	па́ри*