-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив пані́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пані́ймо
2 особа пані́й пані́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пані́тиму пані́тимемо, пані́тимем
2 особа пані́тимеш пані́тимете
3 особа пані́тиме пані́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа пані́ю пані́ємо, пані́єм
2 особа пані́єш пані́єте
3 особа пані́є пані́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
пані́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пані́в пані́ли
жін. р. пані́ла
сер. р. пані́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пані́вши

Словник синонімів

БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯрозм., ПРИ́НДИТИСЯрозм., ІНДИ́ЧИТИСЯрозм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯрозм., ГОНОРУВА́ТИрідше, ГОНОРИ́ТИСЯдіал., ФУДУ́ЛИТИСЯдіал.,ПИША́ТИСЯзаст. (гордовито); ГОРОЇ́ЖИТИСЯрозм., КОСТРИ́ЧИТИСЯрозм., ПРИ́ЩИТИСЯрозм.рідше,ФАНАБЕ́РИТИСЯрозм. (триматися зарозуміло, з викликом); ЗАРОЗУМІВА́ТИСЯ, ЗАЗНАВА́ТИСЯ (ставати зарозумілим); НАБУНДЮ́ЧУВАТИСЯ, НАПРИ́НДЖУВАТИСЯрозм., ДУ́ТИСЯрозм., НАДУВА́ТИСЯ[НАДИМА́ТИСЯ]розм., НАПУ́ЖУВАТИСЯрозм., НАЖА́БЛЮВАТИСЯзневажл. (набирати бундючного вигляду); ЗАНО́СИТИСЯрозм., НЕСТИ́СЯрозм., ЧВА́НИТИСЯпідсил.розм., БРИ́ШКАТИрозм. рідше,КОКО́ШИТИСЯрозм. рідше (виставляючи, підкреслюючи що-небудь); ПАНИ́ТИСЯрозм., ПАНІ́ТИрозм., ПАНО́ШИТИСЯзаст. (триматися по-панському). - Док.: набундю́читися, напиндю́читися, напри́ндитися, загордува́ти, загорди́тися, загорді́ти, нагорої́житися, зарозумі́тися, зазна́тися, наду́тися, напу́житися, нажа́битися, занести́ся, запані́ти. Він [пан].. бундючиться, величається, мов чумацька воша, супроти простих людей (О. Ільченко); Пан Демид, причепурившись, вийшов на середину дороги і, випнувши черево, почав.. надиматись, напринджуватись, набундючуватись, напужуватись, нажаблюватись (О. Ільченко); Нехай не пиндючиться, коли хоче отримувати добру платню, керуючи більшим маєтком (О. Слісаренко); Він коли не з огидою, так з великою неохотою й так почав наймати оцю погану, рябу молодицю, а вона ще й приндиться! (Л. Яновська); - Та бери ж, чого запишалася, - прикрикнула.. мати. - Людина дає, а воно.. ще й індичиться (Ю. Збанацький); - І чого б я, Левку, так пишалася? Шкода тобі розповісти? (М. Стельмах); - Та все супиться, та все гордує, і говорити з людьми не хоче (Ганна Барвінок); Даремно гороїжилось панство, що ми, мовляв, сильні й готові (П. Козланюк); Чим начальник дурніший, тим він гордіший, і знай дметься, мов шкураток на вогні (Г. Квітка-Основ’яненко); - Не заносся, моя пані! То мене так мир шанує, Через мене й ти у шані! (І. Манжура); А сусідки казали одна одній: - А вже й несеться Охрімиха з своїм читанням! (Б. Грінченко); - От не люблю я вже сього! - гукнула вона. - І чого вже чванитись! Вже що страшно, то страшно, нема чого хорохоритись! (Олена Пчілка); - Та ти не бришкай! - крикнув старшина. - Дивися, її як краще допитуєшся, як їй хочеться, а вона ще й бришка! (Панас Мирний); Таке воно кашливе та заслинене, що ціпа в руках не годно вдержати, та й ще воно кокошиться (В. Стефаник); Зовсім дурна баба, - думає Грицько, - а ще й паниться (С. Васильченко). - Пор. хизува́тися.
ЛЕДАРЮВА́ТИ (не займатися корисною працею),ДАРМУВА́ТИ, ЛІНУВА́ТИСЯ, ЛІНИ́ТИСЯ, ПРАЗНИКУВА́ТИрозм.,БАЙДИКУВА́ТИ розм.,ПАНІ́ТИрозм.,БА́ЙДИКИ БИ́ТИрозм.,БАГЛАЇ́ БИ́ТИрозм.;ПОПАСА́ТИ, ПОПА́СУВАТИрідше (перебуваючи де-небудь, нічого не робити, гайнувати час); ЛЕЖА́ТИ, ПРИПУХА́ТИфам. (проводячи час у спанні). - Хай інші ледарюють, байдики б’ють чи ляси точать, а ти маєш бути на фермі найпершим (Є. Гуцало); - До праці руки приложи і не збирайся дармувати (М. Ю. Тарновський); Василь не лінувався, хазяйнував, і Ганна не любила празникувати в будень (І. Нечуй-Левицький); Зимою з кухні й не вилазила [Явдоха Іванівна], все сиділа там то коло печі, то коло дівчат, щоб не лінилися та пряли, та пір’я драли, та вовну били... (Панас Мирний); Мати не любила робити і більше любила байдикувати та посиденьки справляти (І. Нечуй-Левицький); Він [Грицько] не паніє, як другі, а сам з своєю невтомною помічницею-жінкою веде до ладу своє хліборобське діло (Панас Мирний); - Менший і досі в нижчих класах, бо все попасає в класах; вигнався аж до неба, а дурний, як треба, - не хоче вчитись! (І. Нечуй-Левицький); Боже поможи, а сам не лежи! (прислів’я); [Гаєнко:] Люди роблять, ну, а Гришка, звісно, припухає... (С. Голованівський).