панікувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив панікува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   паніку́ймо
2 особа паніку́й паніку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа панікува́тиму панікува́тимемо, панікува́тимем
2 особа панікува́тимеш панікува́тимете
3 особа панікува́тиме панікува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа паніку́ю паніку́ємо, паніку́єм
2 особа паніку́єш паніку́єте
3 особа паніку́є паніку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
паніку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. панікува́в панікува́ли
жін. р. панікува́ла
сер. р. панікува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
панікува́вши