панікувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | панікува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | паніку́ймо | |
| 2 особа | паніку́й | паніку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | панікува́тиму | панікува́тимемо, панікува́тимем |
| 2 особа | панікува́тимеш | панікува́тимете |
| 3 особа | панікува́тиме | панікува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | паніку́ю | паніку́ємо, паніку́єм |
| 2 особа | паніку́єш | паніку́єте |
| 3 особа | паніку́є | паніку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| паніку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | панікува́в | панікува́ли |
| жін. р. | панікува́ла | |
| сер. р. | панікува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| панікува́вши | ||