-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний панівни́й панівна́ панівне́ панівні́
родовий панівно́го панівно́ї панівно́го панівни́х
давальний панівно́му панівні́й панівно́му панівни́м
знахідний панівни́й, панівно́го панівну́ панівне́ панівні́, панівни́х
орудний панівни́м панівно́ю панівни́м панівни́ми
місцевий на/у панівно́му, панівні́м на/у панівні́й на/у панівно́му, панівні́м на/у панівни́х

Словник синонімів

ВИСО́КИЙ (який має велику відстань знизу догори), ВИСОЧЕ́ЗНИЙпідсил., ВИСОЧЕ́ННИЙпідсил., ПРЕВИСО́КИЙпідсил., ПРЕВИСОЧЕ́ННИЙпідсил., ПІДХМА́РНИЙпідсил. перев. поет.;ВИСО́ТНИЙ (перев. про споруду); ГІНКИ́Й, ПРОГО́НИСТИЙпідсил. розм. (витягнутий угору й тонкий); КРУТИ́Й (про хвилю, морський прибій); ПАНІВНИ́Й (який піднімається над чимось, перев. над певною місцевістю). Ми опинились під темним склепінням високих дубів (П. Панч); Дорога його лежала повз елеватор, повзцю височезну споруду з бетону (О. Гончар); На самому вершечку цієї гори над кручею поляки поставили превисокий дерев’яний хрест на пам’ятку про повстання 1863 року (І. Нечуй-Левицький); Чи довго вона йшла, чи недовго, коли дивиться - стоять два превисоченні дуби, а поміж дубами сидить стара жінка (Марко Вовчок); У підхмарних чорних глибинах моторошно гуляли прожектори (О. Гончар); Проти станції зводився в небо висотний будинок (В. Собко); Край дороги, впираючись у небо, шумлять гінкі тополі (І. Цюпа); Грає море, Хвилю підіймаючи круту (А. Малишко); Висота.. була панівною в цій місцевості (Я. Качура).
ПАНІВНИ́Й (який має владу), ПАНУ́ЮЧИЙ, ВЛАДУ́ЩИЙзаст.; ПРА́ВЛЯЧИЙ (який керує державою). Велич Толстого полягає.. в його нещадній критиці того панівного класу, до якого він сам належав за походженням і вихованням (М. Рильський); Пануючі верстви суспільства; "Золота вольність" - вольність владущої верхівки (М. Рильський); Правлячі кола.
ПАНІВНИ́Й (найпоширеніший), ДОМІНУ́ЮЧИЙ. Панівний напрям; Домінуюча тенденція.