БІЛОРУ́ЧКАрозм. (той або та, хто цурається важкої чи брудної роботи, а також не призвичаєний до важкої, серйозної праці взагалі); ПАНірон., ПАНИ́Чірон. (про чоловіка, хлопця); ПА́НІірон.,ПА́НЯзаст., ПА́ННАірон.,ПАНЯ́НКАірон. (про жінку, дівчину); ЧИСТОПЛЮ́Йзневажл. (той, хто цурається брудної роботи). Сашко так натренував м’язи рук, що вони в нього як у спортсмена. Віталик, правда, теж не якийсь там білоручка (О. Гончар); - Буди вже своїх панів, - наказав Йонька.- А то як зайду з кіссям, то я їх скоро підніму (Григорій Тютюнник); Чистоплюй... А-а, це колись ще в школі так назвав Віктора Іван.. за те, що Віктор відмовився їхати в колгосп копати картоплю (М. Зарудний). - Пор. ле́дар, песту́н.

ПА́НІневідм. (у формі ввічливого звертання, при називанні), ДОБРО́ДІЙКА, ПА́НІЯрозм., ПА́НЯрозм., МАДА́Мзаст., ірон.; ПАНІМА́ТКА[ПАНЬМА́ТКА]заст. (при звертанні молодших жінок до старших, чоловіків до жінок). Кожному прохожому кричали [крамарки] одна перед другою: сюди-сюди, пане, пані, паняночко! (Панас Мирний); Будьте ж ласкаві, Високоповажна Добродійко, не одмовте швидкої одповіді на цей лист (М. Коцюбинський); - На тобі, паня, мізинну дитину, Пестуй, годуй, як рідненького сина (М. Костомаров); - Як не скочить моя мегера, як не вхопить діжку в мене перед носом, як не забелькоче! "Фе, - кажу, - мадам, навіщо так хвилюватися?" (М. Коцюбинський); - Здорові були, паніматко, з празником, з Новим роком! (М. Старицький); От молодиці і кричать Явдосі: - Ану, паньматко! вибирай місце на щасливупродажу! (Г. Квітка-Основ’яненко).

БІЛОРУ́ЧКАрозм. (той або та, хто цурається важкої чи брудної роботи, а також не призвичаєний до важкої, серйозної праці взагалі); ПАНірон., ПАНИ́Чірон. (про чоловіка, хлопця); ПА́НІірон.,ПА́НЯзаст., ПА́ННАірон.,ПАНЯ́НКАірон. (про жінку, дівчину); ЧИСТОПЛЮ́Йзневажл. (той, хто цурається брудної роботи). Сашко так натренував м’язи рук, що вони в нього як у спортсмена. Віталик, правда, теж не якийсь там білоручка (О. Гончар); - Буди вже своїх панів, - наказав Йонька.- А то як зайду з кіссям, то я їх скоро підніму (Григорій Тютюнник); Чистоплюй... А-а, це колись ще в школі так назвав Віктора Іван.. за те, що Віктор відмовився їхати в колгосп копати картоплю (М. Зарудний). - Пор. ле́дар, песту́н.

ПА́НІневідм. (у формі ввічливого звертання, при називанні), ДОБРО́ДІЙКА, ПА́НІЯрозм., ПА́НЯрозм., МАДА́Мзаст., ірон.; ПАНІМА́ТКА[ПАНЬМА́ТКА]заст. (при звертанні молодших жінок до старших, чоловіків до жінок). Кожному прохожому кричали [крамарки] одна перед другою: сюди-сюди, пане, пані, паняночко! (Панас Мирний); Будьте ж ласкаві, Високоповажна Добродійко, не одмовте швидкої одповіді на цей лист (М. Коцюбинський); - На тобі, паня, мізинну дитину, Пестуй, годуй, як рідненького сина (М. Костомаров); - Як не скочить моя мегера, як не вхопить діжку в мене перед носом, як не забелькоче! "Фе, - кажу, - мадам, навіщо так хвилюватися?" (М. Коцюбинський); - Здорові були, паніматко, з празником, з Новим роком! (М. Старицький); От молодиці і кричать Явдосі: - Ану, паньматко! вибирай місце на щасливупродажу! (Г. Квітка-Основ’яненко).