-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний па́нцир па́нцири
родовий па́нцира па́нцирів
давальний па́нциру, па́нцирові па́нцирам
знахідний па́нцир па́нцири
орудний па́нциром па́нцирами
місцевий на/у па́нцирі на/у па́нцирах
кличний па́нцире* па́нцири*

Словник синонімів

БРО́НЯ́ (захисне облицювання із сталевих плит або листів на військових кораблях, поїздах, автомобілях і т. ін.), ПА́НЦИР[ПА́НЦЕР]. На морі, в небі й на землі пливуть із броні кораблі (В. Сосюра); Кулі з крупнокаліберних кулеметів б’ють по панциру [танка], як молотки в кузні (Ю. Яновський).