-1-
іменник чоловічого роду
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний па́нцер па́нцери
родовий па́нцера па́нцерів
давальний па́нцеру, па́нцерові па́нцерам
знахідний па́нцер па́нцери
орудний па́нцером па́нцерами
місцевий на/у па́нцері на/у па́нцерах
кличний па́нцере* па́нцери*

Словник синонімів

БРО́НЯ́ (захисне облицювання із сталевих плит або листів на військових кораблях, поїздах, автомобілях і т. ін.), ПА́НЦИР[ПА́НЦЕР]. На морі, в небі й на землі пливуть із броні кораблі (В. Сосюра); Кулі з крупнокаліберних кулеметів б’ють по панциру [танка], як молотки в кузні (Ю. Яновський).