пантувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | пантува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | панту́ймо | |
| 2 особа | панту́й | панту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пантува́тиму | пантува́тимемо, пантува́тимем |
| 2 особа | пантува́тимеш | пантува́тимете |
| 3 особа | пантува́тиме | пантува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | панту́ю | панту́ємо, панту́єм |
| 2 особа | панту́єш | панту́єте |
| 3 особа | панту́є | панту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| панту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | пантува́в | пантува́ли |
| жін. р. | пантува́ла | |
| сер. р. | пантува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пантува́вши | ||