-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив пантрува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пантру́ймо
2 особа пантру́й пантру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пантрува́тиму пантрува́тимемо, пантрува́тимем
2 особа пантрува́тимеш пантрува́тимете
3 особа пантрува́тиме пантрува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа пантру́ю пантру́ємо, пантру́єм
2 особа пантру́єш пантру́єте
3 особа пантру́є пантру́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
пантру́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пантрува́в пантрува́ли
жін. р. пантрува́ла
сер. р. пантрува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пантрува́вши

Словник синонімів

ДОГЛЯДА́ТИза ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИза ким-чим, СЛІДКУВА́ТИза ким-чим,ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИрідше,НАГЛЯДА́ТИза ким-чим, ДИВИ́ТИСЯза ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИрозм., НАЗИРА́ТИрозм., ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИрозм., ПРИГЛЯДА́ТИза ким-чим, розм., ПРИДИВЛЯ́ТИСЯза ким-чим, розм., ДАВА́ТИ ПОРЯ́ДОК[ПОДАВА́ТИ ЛАД]чому, де, розм., ДОЗИРА́ТИкого, що, діал.,КУКО́БИТИкого, що, діал.,ПА́ЗИТИкого, що, діал.,ПА́ЗАТИкого, що, діал.,ПАЗУВА́ТИкого, що, діал.;ХОДИ́ТИза ким-чим, коло (біля) кого-чого, ПО́РАТИкого, що, ПО́РАТИСЯколо (біля) кого-чого, ТУ́ПАТИколо (біля) кого-чого, розм., ТУ́ПЦЯТИколо (біля) кого-чого, розм., ТУПЦЮВА́ТИколо (біля) кого-чого, розм., ОБХО́ДИТИкого, що, розм. (забезпечувати необхідні умови комусь, чомусь); НЯ́НЬЧИТИкого, НЯ́НЬЧИТИСЯз ким, ТІ́ШИТИкого, ТІ́ШИТИСЯз ким, ПА́НЬКАТИкого, розм., ПА́НЬКАТИСЯз ким, коло (біля) кого, розм. (дітей); ОБМИВА́ТИкого, розм., ОБПИРА́ТИкого, розм., ОБПА́ТРЮВАТИкого, діал. (тримати у чистоті). - Док.: догля́нути, допильнува́ти, догля́діти[догле́діти], угле́діти[вгле́діти], угля́діти[вгля́діти]рідшедопантрува́ти, назирну́ти, припильнува́ти, пригля́нути, пригля́діти, пригле́діти, да́ти поря́док[лад], дозрі́ти, ви́няньчити. В жінок діла не менше, як в чоловіків; їм треба і спекти, і зварити, і на поле до роботи ходити, і хати доглядати, ще й дітей глядіти ... (І. Нечуй-Левицький); Уважно стежить старий Горпищенко, щоб все тут було в порядку - і в колодязі, і біля колодязя (О. Гончар); Трактор пройшов власною ходою шлях відступу за Волгу, коли ніяк було слідкувати за режимом роботи й профілактикою (Ю. Яновський); Матір поважав [син], а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок); Я мушу на кватирі всього допильнувати, за всім доглянути (І. Франко); - Дуже я вас, дядьку Григоре, проситиму: наглядайте за нею. Без мужичих рук - хата валиться (Григорій Тютюнник); Швидко нас знову з кухні забрали: матір дивитися за дробиною, й мене з нею (Панас Мирний); Всяким він був - ви це знаєте. Гнізда свого не пантрував, чарка його часто водила (В. Яворівський); Ой, Морозе, друже, Мій названий брате! Назирай орлиним оком Сирітськую хату (П. Куліш); Супроводив [Олексій Кирилович] академіка з Сімферополя до Москви, помагав з речами, припильнував, щоб у Карналя було все необхідне для подорожі(П. Загребельний); Невістка за ним приглядає, завжди перелатаний, перепраний... (К. Гордієнко); Стара мати всьому порядок дає в хаті: й прибере, й догляне,й вечеряти наварить (І. Нечуй-Левицький); Діти малі, треба їм лад дати (М. Коцюбинський); Ой піду я на Поділля, мамо, мамунцуню, Аби-сьте ми дозирали мою Марисуню (коломийка); Зовсім знемігся [батько] на силах: не мав снаги й себе самого кукобити (Ганна Барвінок); - А тебе ж хто сюди кликав? Сиди дома та пазь роботу! (Лесь Мартович); Вони садили виноград, вони пазували садки свої, а хтось прийде і так, з доброго дива, почне нищити їх працю? (М. Коцюбинський); - Спасибі, Грицю, що поміг нам, що худобу доглядав, по-чесному, як біля свого, ходив (М. Стельмах); Влітку порала [Ольга] город, мала невеличке господарство (П. Кочура); - У війську я два роки порався біля вівчарок (В. Дрозд); Улітку коло саду й коло пасіки тупцює [Семен Денисович] (Б. Грінченко); - А ви б не найнялися мою корову обходити, га? Один буде гнати її в поле, а другий тим часом - стайню вичищати (казка); Няньчить [ненька] її й доглядає, Одверта, що шкодить, Обчісує й одягає, До глузду доводить (П. Гулак-Артемовський); Максим клопотався над кулеметом. - Бач, няньчиться, мов з дитиною (Є. Куртяк); - Дурня нічого валяти. Думаєш, як приїдеш додому, то я з тобою буду і тепер панькатись (М. Хвильовий); Обмива [мати дітей], обпатрює, зодяга і ніколи ж то не втомиться (Г. Квітка-Основ’яненко); - Ми його будемо держати, годувати та обпирати, а він буде тут вередувати (І. Франко).
СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з’ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ, ВИСЛІ́ДЖУВАТИ, ПІДСЛІ́ДЖУВАТИ, ПРИСЛІ́ДЖУВАТИ, НАДЗИРА́ТИрозм., СЛІДИ́ТИрозм., ПАНТРУВА́ТИрозм., ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИрозм.,ШПИГУВА́ТИ розм., ВИСТЕРІГА́ТИ розм.,СПОЗИРА́ТИ заст., ПОСТЕРІГА́ТИ діал., ПРИСТЕРІГА́ТИдіал., КМІ́ТИТИдіал., КМІТУВА́ТИ діал., МИШКУВА́ТИ діал., ПА́ЗИТИ[ПА́ЗАТИ]діал., ПАЗУВА́ТИ діал.; ТРОПИ́ТИ рідше (звіра). - Док.: ви́стежити, просте́жити, ви́слідити, підгля́нути, підгля́діти, підсліди́ти, припильнува́ти, присліди́ти, прислідкува́ти, ви́стерегти, постерегти́. Вже кілька днів помічав він якихось непевних людей, що стежили за ним, куди б він не йшов (М. Коцюбинський); Маковей стежив за противником (О. Гончар); - Служба моя тут, у тайзі, - говорив дід. - От я й слідкую: де димок над верховинами, туди зараз галопом жену.. Може, пожежа розпочинається де (О. Донченко); Почала я за нею наглядати, думаю, щоб не заподіяла собі чогось (С. Васильченко); Марта Кирилівна.. з вікна назирала та кмітила за дочкою та Ломицьким (І. Нечуй-Левицький); - Гнат Кривий, кажуть, підглядає за дядьком Григором і за нашим учителем (П. Панч); На могилі тій сторожа Дні і ночі пильнувала, Чи орда де не рушала Та не йшла на Україну (І. Манжура); Пильно чатували в степу вислані вперед і на обидва боки козацькі роз’їзди (Я. Качура); - Вони [жандарми] і на Марка полюють (П. Козланюк); Сиджу я, сиджу, поволі й страх пройшов, надзираю, надслухаю, що станеться з Хомою (І. Франко); Ще ж така й мала була, а бувало.. за Катрею слідити вже слали (А. Головко); [Марина:] Я буду насторожі, буду пантрувати за кожним його ступнем (М. Кропивницький); Став помічати - мій колега спозирає за мною (С. Васильченко); - Більш красти не будеш! - кричить пані. - Я тебе давненько пристерігаю, - аж от коли піймалась... Панські яблука роздавати (Марко Вовчок).
ТУРБУВА́ТИСЯза кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯпро кого-що, за кого-що, ким, чим,ДБА́ТИпро кого-що, за кого-що,КЛОПОТА́ТИСЯпро кого-що, за кого-що,ОПІКА́ТИ[ОПІ́КУВАТИ]кого, що,ОПІ́КУВАТИСЯким, чим, рідко над ким-чим, про кого-що, ОПІКУ́НСТВУВАТИнад ким-чим,ПАНТРУВА́ТИкого, що, розм.,ПЕКТИ́СЯза когощо, розм.,БІ́ДКАТИСЯза кого-що, біля кого-чого і без додатка, розм.,БІДКУВА́ТИСЯрозм.,БІДКУВА́ТИрозм.,КРЯ́ЖИТИза ким-чим, діал.,ФАТИГУВА́ТИСЯдіал.,ПА́ДКАТИза ким-чим, діал.,ПА́ДКАТИСЯколо кого-чого, за ким-чим, діал., ПАДКУВА́ТИколо кого-чого, діал.,ПАДКУВА́ТИСЯким, чим, за ким-чим, діал.,СУЯТИ́ТИСЯдіал.,ПРОМИШЛЯ́ТИза кого-що, заст.; ПОБИВА́ТИСЯза ким-чим, за кого-що, рідше ким, чим,УПАДА́ТИколо кого, над ким,ПРИПАДА́ТИдо кого, коло кого,УБОЛІВА́ТИ[ВБОЛІВА́ТИ]за кого-що,БОЛІ́ТИза ким-чим (дуже сильно). - Док.: потурбува́тися, стурбува́тися, попіклува́тися, подба́ти, поду́мати, поклопота́ти, поклопота́тися, пожалі́ти. Гетьман стояв у Борзні. Не стояв, а лежав, бо з осінньою негодою здоров’я його погіршилося. Хвилювався, по ночах не міг спати, лікарі турбувалися ним (Б. Лепкий); "І сержант, - думає Петро, - теж піклується про мене. Всі піклуються про мене. А я?" (І. Багмут); - Я тобі служу і за наймичку і за наймита, а ти ні про що не дбаєш (І. Нечуй-Левицький); Про інші речі клопочеться він зі старим Шрамом, про інші речі широко розмовляє, а її мовби нема йому на світі (П. Куліш); Чорновус якось тепло, безмовно опікав увесь час новачка (Ю. Збанацький); Мене опікував молодий моряк, мій рятівник (М. Трублаїні); - Потребує [Славко] такої людини з досвідом, щоб любила його й опікувалася ним не тільки як жінка, але також як рідна мати (Лесь Мартович); Він вважав за свій обов’язок опікунствувати над цими недосвідченими людьми, яким, звичайно, не легко розібратися в усьому, що вони вперше побачили за кордоном (С. Журахович); - Нині кожен тільки себе пантрує (І. Чендей); - Маріє! Ти не дуже за мене печися (С. Чорнобривець); Її взяла злість, що всім байдуже про те лихо, а їй самій прийшлось бідкатись за всіх (І. Нечуй-Левицький); - А я так бідкуюся, - чи вже вони поїхали, чи й досі ні (Словник Б. Грінченка); Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив (Словник Б. Грінченка); - Але не фатигуйтеся, пані Микейтшова, я лиш на хвилиночку, бо я не маю часу (Г. Хоткевич); Мати падкає за дочкою (Словник Б. Грінченка); Падкається хазяїн коло коней (Словник Б. Грінченка); Запавський сам тілько падкував коло своїх гостеньків, поучав їх (О. Ковінька); Падкувалися нами мати, страх!.. (В. Бабляк); Василь все ходив, все думав. Суятився, бідолаха, гризся сам в собі (І. Франко); - Що ж, парубче, сяку-таку роботу я тобі дам, коли вже так учитель побивається за тобою (М. Стельмах); - Ну, що болить тобі, донечко, що? - упадав він над немовлям (О. Гончар); Кайдашиха припадала коло свого онука (І. Нечуй-Левицький); На Січ ішли всі, хто дорожив свободою, хто уболівав за свій народ і не шкодував життя, захищаючи його добробут (С. Добровольський).
ЧЕКА́ТИ (перебувати де-небудь, щоб зустрітися з кимсь; розраховувати на появу когось, чогось; сподіватися на слушний момент тощо), ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИ, СПОДІВА́ТИСЯкого, чого, ЧЕКА́ТИСЯрозм., ТРИВА́ТИзаст.; НАДЖИДА́ТИрозм., ПІДЖИДА́ТИрозм., ЗАЖИДА́ТИрозм. (не дуже довго); ВИЧІ́КУВАТИ, ВИГЛЯДА́ТИ, ВИЖИДА́ТИ (терпляче когось, щось; слушного моменту); ЧАТУВА́ТИ, ЧИГА́ТИрозм., ЧАПІ́ТИ[ЧИПІ́ТИ]діал. (перев. вибираючи зручний момент для чогось); ПІДСТЕРІГА́ТИрозм. (затаївшись); ПАНТРУВА́ТИрозм. (виглядаючи когось). - Док.: почека́ти, дочека́тися, дочека́тирідкодіжда́ти, надіждати, діжда́тися, підіжда́ти, зажда́ти, ви́чекати, ви́ждати, підстерегти́. - А вас військовий якийсь чекає, - відчинивши Діденкові двері, попередила покоївка Даша (А. Головко); Я чекаю на тебе при каганці і співаю (В. Стефаник); Біля дверей стоять два чоловіки, чекають, щоб їм відчинили (О. Стороженко); Знадвору долетів гудок автомобіля. Шоферові, очевидно, надокучило ждати (О. Донченко); Третій день у дворі дожидали пана і ніяк не діждалися (Панас Мирний); Еней стояв і дожидався, Щоб вийшов з хати хто-небудь (І. Котляревський); Велика черга людей очікувала під заводськими ворітьми в надії одержати роботу (І. Цюпа); Одного вечора Олександра сподівалась Василя (М. Коцюбинський); У хаті підбілювали.. чекалося на гостя (В. Стефаник); - Треба тобі, Катре, ще потривати.., - каже Маруся. - Вже не сила моя тривати (Марко Вовчок); Двоє хлопців кожен раз родинно наджидали дівчину, тягнули її за руки, допомагаючи бігти (І. Ле); - Я до самого вечора його на цьому березі піджидав, усе думав, дожене (О. Гончар); На другий день увечері Чайчиха біля воріт зажидає. Вибігла дочка, вона її за руку: - Куди йдеш? Вернись! (Марко Вовчок); Василько вичікував, коли розійдуться робітники (А. Турчинська); Біля воріт давно вже виглядала синів стривожена мати (М. Стельмах); - Я терпеливо ждатиму на тебе, вижидатиму тебе, як сходу сонця (І. Франко); Зоня завжди мала когось, хто коло неї упадав.., проводив з лекцій додому, чатував на неї, як ішли до школи (Ірина Вільде); Йому раптом здалося, що на нього хтось, притаївшись, чигає (Ю. Збанацький); - А якби мене доконечне було треба, то через двері заклич. Лиш якби я не виходила, то ти не чипи під дверима й не зазирай, але берися сама до роботи (Лесь Мартович); Прохор вертався з корчми, підстерегли його, напались і.. побили (І. Нечуй-Левицький); Тимофій пантрує під стовпом, коли кум ітиме із лісничим до корчми (Марко Черемшина).