пантерячий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний панте́рячий панте́ряча панте́ряче панте́рячі
родовий панте́рячого панте́рячої панте́рячого панте́рячих
давальний панте́рячому панте́рячій панте́рячому панте́рячим
знахідний панте́рячий, панте́рячого панте́рячу панте́ряче панте́рячі, панте́рячих
орудний панте́рячим панте́рячою панте́рячим панте́рячими
місцевий на/у панте́рячому, панте́рячім на/у панте́рячій на/у панте́рячому, панте́рячім на/у панте́рячих