-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив пантели́читися, пантели́читись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пантели́чмося, пантели́чмось
2 особа пантели́чся пантели́чтеся, пантели́чтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пантели́читимуся, пантели́читимусь пантели́читимемося, пантели́читимемось, пантели́читимемся
2 особа пантели́читимешся пантели́читиметеся, пантели́читиметесь
3 особа пантели́читиметься пантели́читимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа пантели́чуся, пантели́чусь пантели́чимося, пантели́чимось, пантели́чимся
2 особа пантели́чишся пантели́читеся, пантели́читесь
3 особа пантели́читься пантели́чаться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
пантели́чачись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пантели́чився, пантели́чивсь пантели́чилися, пантели́чились
жін. р. пантели́чилася, пантели́чилась
сер. р. пантели́чилося, пантели́чилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
пантели́чившись

Словник синонімів

РОЗГУБИ́ТИСЯ (втратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯрозм.,СТЕРЯ́ТИСЯрозм., ЗВО́МПИТИдіал.;ОТОРОПІ́ТИрозм., СТОРОПІ́ТИрозм.,ОТЕТЕРІ́ТИрозм.,СТОРОПИ́ТИСЯдіал.,СТЕТЕРІ́ТИдіал.,ОТЕТЕНІ́ТИдіал.,ОБАРАНІ́ТИдіал. - Недок.: розгу́блюватися, губи́тися, пантели́читися, теря́тися, во́мпити[вонпити], торопі́ти, тетері́ти. Той, хто в горах не розгубиться, не розгубиться ніде! (Ю. Шовкопляс); [Роман:] Та вже як чоловік спантеличиться, то помилка за помилку так і чіпляються!.. (М. Кропивницький); Пригнічені стерялися, обараніли (К. Гордієнко); Йон звомпив під поглядом жінки, якої він боявся (М. Коцюбинський); Побачивши Давида, дівчина оторопіла (М. Стельмах); Двері відчинила Аспазія. Глянула на струнку даму, одягнуту ніби й просто, але й до смаку, і сторопіла (П. Панч); У першу хвилину, коли тільки мигнула страшна догадка, що трапилося, - Юхим отетерів (І. Ле); Миня зробив страшні очі, кинув уперед руку з вистромленим, як револьвер, вказівним пальцем і сказав: - Пу! - Дем’ян стетерів (Л. Первомайський); А тут біжить Марійка. Побачила возик, а на ньому Лаврика, півника, торбинку, клуночки - й отетеніла (І. Вирган). - Пор. збенте́житися, соро́митися.