пантеличити 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив пантели́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   пантели́чмо
2 особа пантели́ч пантели́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа пантели́читиму пантели́читимемо, пантели́читимем
2 особа пантели́читимеш пантели́читимете
3 особа пантели́читиме пантели́читимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа пантели́чу пантели́чимо, пантели́чим
2 особа пантели́чиш пантели́чите
3 особа пантели́чить пантели́чать
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
пантели́чачи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. пантели́чив пантели́чили
жін. р. пантели́чила
сер. р. пантели́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
пантели́чений
Безособова форма
пантели́чено
Дієприслівник
пантели́чивши